Простий солдат вже не має ніякої цінності. Це слова батька загиблого морпіха Ярослава Журавля, якого Зеленський пораненого не став рятувати з «сірої зони» щоб не розізлити Путіна, і зберегти видимість перемир'я.
Простий солдат вже не має ніякої цінності. У цьому ми переконуємося знову і знову, коли українських військових стали захоплювати одного за одним — когось в полон, когось щоб потім повернути мертвим і закатованим. І про яких головнокомандувач не обмовився жодним словом, як і про тих, хто був вбитий раніше. Про яких «спікер» ТКГ тупо бреше, повторюючи російську версію, яку потім виправдовує технічною помилкою.
Припинити війну по-Зеленському — це просто дозволити безкарно вбивати українських військових, це деморалізувати армію і волонтерів. Це не помічати смертей і не віддавати шани тим, хто пожертвував собою.
Мир в обмін на честь? Так не буває, і ми ще раз в цьому переконуємося, бо Путін не оцінив зусиль Зеленського йому сподобатися. Жодного просування у перемовинах немає через позицію Росії, це зараз визнає навіть Кравчук.
Благими намірами вистелена дорога до пекла. Хоча у випадку з Зеленським і у намірах є великі сумніви.