Лукашенко боїться що його вб'ють. Навіть більше, — з тих чи інших причин він розглядає цю можливість як цілком реальну, тому що згадує про це під час майже кожної своєї публічної появи.
Він говорив про ймовірність що його застрелять в інтерв'ю Гордону, на нараді з урядом означив себе як «поки що живого», сам запропонував себе вбити під час нещодавньої розмови на одному з заводів.
Тобто, у білоруського диктатора є не просто страх смерті, а страх насильницької смерті. Це постійно виривається з нього. Хто може бути такою загрозою?
Тут можливі лише версії, але безумство, до якого він вдається, має очевидне психологічне підгрунтя, якийсь величезний тиск ззовні.
Можливо, праві ті, хто говорить, що Кремль робив Лукашенку пропозицію, від якої не можна відмовитися, але той відмовився. І стосувалося це створення «союзної держави».
Втім, він сам обирав собі біографію.
А чого боїться Зеленський?
Залишаюсь на думці, що для українського президента найбільшим страхом є те, що про нього скажуть, що він — поганий актор. Що він не «зірка», і що виступати на корпоративах його більше не запросять. Що йому не вдасться дозняти пафосний, «переможний» фільм про своє президентство.
Уникнути цього страху Зеленському дуже легко — варто залишити роботу, для якої він не створений. Яка його тяготить, і загрожує репутаційним втратами.
Зараз саме час, поки немає незворотніх рішень по Донбасу, і поки місцеві вибори не стали для «слуг» крижаним душем. І поки намагання бути зручним для Росії не привело його у російську ж пастку.