Схоже, що єдиний реальний результат, можна сказати рекорд, на який спромігся Зеленський за півтора роки свого президентства — це кількість кримінальних проваджень, у яких фігурують представники опозиції.
Федина, Звіробій, Чорновол, В'ятрович, Погребиський і не лише вони. А щодо Порошенка, зі слів його адвокатів, розслідується вже 58 справ.
58! Чи може хтось пригадати подібний прецедент за всі роки Незалежності? Будемо вносити до книги рекордів Гіннеса?
При чому деякі, раніше закриті провадження відкриваються заново за рішенням Печерського суду. На цьому місці я сміюсь так, як ніколи не сміявся з жартів 95 кварталу.
В ситуації, коли Зеленському самому вже час нести відповідальність за падіння економіки, провал боротьби з пандемією, за єрмакізми і фокінізми, за своїх зашкварених депутатів, коли він отримав червону картку від ЄС та США за маніпуляції з САП, він вкотре скаржиться на те, що Порошенко робить цілком очікувані заяви, і називає того «монархом».
При тому, що голосування щодо комісії з призначення керівника САП викликало шквал критики навіть у вчорашніх прихильників Зеленського з числа антикорупціонерів, і у інших політиків, він бачить лише «п'ятого».
Словом, тут ціле поле для висновків психоаналітиків. Ревнощі, страх, розуміння власної слабкості. З політичної ж точки зору достатньо визнати — Зеленський ненавидить проукраїнську опозицію, яка «заважає» рухатись наміченим проросійським напрямком.
І судячи з розмаху та психологічної зарядженості, залишився крок до створення спеціального органу — «міністерства Порошенка», чи як вони його назвуть.
Цікаво, на Банковій хоча б трохи здогадуються, що видаючи раз за разом такі свої комплекси, вдаючись до переслідувань в білоруському стилі, вони насправді тільки підтверджують те, за ким в Україні зберігається останнє слово?