Поки Україну в рамках ТКГ росіяни нахабно і грубо схиляють піти на поступки, звинувачують у блокаді окупованих територій, взагалі у всіх гріхах, у самому ОРДЛО відбуваються трагікомічні речі.
На одному з нещодавніх пропагандистських ток-шоу Соловйова, українські перебіжчики з числа донеччан та луганчан (Корнілов, Кілінкаров) поскаржилися на те, що на сьогодні до сих пір закрито «кордон» між самими лнр та днр.
Слухати це було і смішно і боляче. Бо виріс саме там, де зараз цей «кордон» проходить. Власне, Дебальцеве знаходиться рівно на межі між областями. І дитиною ти живеш у Донецький області, а відпочиваєш у Луганській. Та половина дитинства і юнацтва пройшла у топтанні цих, як виявилося, «прикордонних» стежок. І ось маєш.
Але повернемося до «страждань» зрадників. Корнілов наприклад поскаржився, що його родичам з Алчевська у Донецьк потрібно їхати через Росію. З його слів зрозуміло, що перекрито взагалі усі дороги!
Тобто, поки триває безкінечна сага про відкриття нових КПВВ на лінії зіткнення з ОРЛО, у зриві якого знову звинувачують Україну (що є безпринципною брехнею) між самими так званими днр-лнр немає прямого сполучення!
Загалом, стосунки між цими двома бандитськими анклавами — це окрема тема, яка має певні історичні коріння — луганські завжди ревниво ставилися до донецьких, і опиралися поглинанню, навіть у рамках колишньої партії регіонів.
Тепер, очевидно маючи ще й різних кураторів у Москві, взагалі «розмежувалися». І заручниками цього є люди, яких вони нібито взялися спасати.
Ще одна яскрава і промовиста ілюстрація театральності і фейковості всього, що робила і робить на Донбасі Росія, і безгуздості ідеї сподіватись про щось з нею домовитись.
Якщо такий стан речей, коли самі «республіки» мають між собою «залізний кордон», має місце, то він в першу чергу влаштовує Кремль, точніше тих з його представників, які заробляють на взятих під контроль активах, і стережуть їх або від конкурентів, або від спроб захоплення.
Очевидно, що росіяни не йтимуть на жодні компроміси не лише з політичних мотивів, але й з фінансових, бо для когось з них, представників спецслужб чи людей з оточення Путіна, на Донбасі утворилося аж цілих дві вотчини.