Олексія Арестовича як відомо було призначено спікером української делегації у ТКГ. І він одразу приступив до своєї роботи. Так, якщо зараз зайти на його сторінку, то 7 з 10 останніх постів там присвячено… Порошенку.
Насправді, в цьому немає нічого дивного, бо уся бурхлива діяльність нинішніх українських переговорників з Кремлем та його маріонетками не вартує ламаного гроша. Крім питання обміну полоненими, але й тут, на жаль, Зеленський ще рік тому віддав Росії всіх, кого вона хотіла, навіть причетного до загибелі пасажирів MH17 Цемаха та низку професійних терористів. А рядові бійці їй ніколи не були цікаві. Тому зараз розуміючи, що обмін в першу чергу потрібен Україні, використовує цю проблему для шантажу. В іншому позиції настільки різні, а спроби зблизити їх за допомогою фокіних настільки топорні, що тут складно взагалі говорити про якісь перспективи.
Тому й занятий Арестович… «аналізом» Порошенка, який вже півтора роки як не президент, і очевидно саме ця робота і є для нього основною.
Тут слід віддати належне його відвазі. Бо виклик кинуто усій «порохоботський ботофермі», за термінологією Зеленського, чи, насправді, — активній частині суспільства. Це поза сумнівом подобається хворому президенту, лити бруд на Порошенка — найкращі ліки для нього. Втім, це саме той випадок, коли говорять — відважний та тупий.
Бо уся" боротьба" з Порошенком з боку цієї влади призвела лише до зростання його популярності. Рейтинг йде в гору ще й тому, що діяльність шостого порівнюють з ним, з тими його кроками, які ще не так давно дуже високо оцінював сам Арестович.
Наприклад тут він аргументовано доводить, що звинувачення у крадіжках політика, який пожертвував 1,5 мільярда гривень, в тому числі на оборону, на ППО біля Києва і на спецназ — це дурість. Що Томос — це надважливо і т.д. Можна увімкнути з 35 хв. А на 52 хв мріє про перемогу у другому турі Порошенка над Тимошенко, щоб реалізувати головне історичне завдання України — вступ до НАТО. А Зеленському, за словами Арестовича, найкраще було б вийти і сказати, що це був лише жарт. Згода.
А тут нинішній спікер ТКГ, чи, скоріше, Банкової, дає характеристику своїй нинішній діяльності.
І не посперечаєшся ж. Ну що це, як не пошук бліх. А ще цікавіше зайти на цей пост, поки його не видалено, і відкрити історію його редагувань.
З одного боку, ну Арестович як Арестович, в певному сенсі він самодостатня людина, має власну аудиторію, і хіба що можна порадіти тому, що ситуація призвела до того, що велика кількість людей буде відтепер фільтрувати інформацію від нього.
Та для інтересів країни цікаві не окремі персонажі, а сама логіка процесу. Якщо особа, яку презентували як таку, що на інформаційному полі має щось протиставити росіянам, а вона зосереджується на тому, щоб "довбати" опозицію, то це навіть більше ніж "управлінська катастрофа", цитуючи героя цього посту. Це ознака глибокої, сутнісної кризи влади, яка не має стратегії, яка мислить лише категоріями піару і зведення рахунків, і є по факту дріб'язковою.
І її безнадійне становище звичайно не врятують такі спікери, які погодилися на власну роль у ще одному серіалі.