Швидке погіршення ситуації в Україні і у відносинах з міжнародними партнерами змушує когось хапатись за голову, когось за зброю. І тільки Ілля Ківа інтуїтивно віднаходить точку на тілі, адекватну новинам.

Зрада? На цей раз не мем, а як є - державна? Відповідь на це питання залежить від того, хто і як уявляє собі цю державу.

Для переконаних євроатлантистів та україноцентристів - без сумніву. Латентні совки відчувають комфорт. Багатьом взагалі поки байдуже, що робитиме з Україною олігархат, який поставив нарешті біля керма найбільш зручну свою маріонетку. Та не менш цікавим є питання - як же вдалося підібрати коди до українського суспільства, що воно повірило у Зеленського? І як власне він сам проявляє себе у вже новій ролі.

Називати Зеленського гопніком категорично неприпустимо. Справжній гопнік ніколи не скаже: "Я не лох". Він скаже: "Ти - лох!". Говорити що він гарний (поганий) актор, чи дилетант - поверхнево. Зрештою, акцент потрібно робити на тих його якостях, які зрезонували, і продовжують резонувати у масах.

Увімкнімо уяву, або Youtube, щоб почути цей трохи хриплий сміх. Міфологія різних народів і культур говорить нам про це. Видатні психологи присвятили такому феномену грунтовні праці, а літератори та навіть мультиплікатори - свої твори.

Скандинавський Локі, знайомий за серіалом "Вікінги"? Джек-Горобець з "Піратів Карибського моря"? Карлсон, який живе на даху, чи український Лис Микита? Впізнавано. А ще лепрекони, койоти з індіанських легенд тощо.

Плут, брехун, та егоцентрик. Порушник усіх табу, для якого характерна антиповедінка. Висміювач найціннішого, який з легкістю змінює маски або переходить червоні лінії. При цьому і сам може стати жертвою, але де б він не з'являвся, його поява викликає пожвавлення, емоції, зацікавленість, попри те, що те що відбувається часто позбавлено якогось змісту (треба мати все ж неабиякий талант, щоб за 14-годинну прес-конференцію не спродукувати бодай одну більш-менш резонансну новину).

Все це про персонажа, якого називають Трікстером.

До речі, Трікстер у політиці на сьогоднішній день - далеко не суто українське явище. До таких належать і американець Трамп, і британець Джонсон, і можливо ще багато лідерів інших країн, про яких ми знаємо лише побіжно.

Зеленський хайпує, і хайп став чи не ключовою рисою цієї влади. Він бреше, безсоромно і зі швидкістю ксерокса. Дані ним обіцянки на практиці реалізуються з точністю до навпаки (згадаймо хоча б забов'язання не призначати друзів і "старих" політиків у владу). Нам постійно демонструють шоу, привласнюють чужі здобутки, одночасно нівелюючи їх. Доходить до примітивного кривляння у виконанні Андрія Богдана, керівника ОП, який у своєму проявленні є влучним доповненням Зеленського. Часом може здаватись - як так можна проводити себе у політиці? Але вони цілком природні у своїй сутності.

За великим рахунком, Зеленський - ні добрий, ні поганий. Або йому притаманне і те, і інше. Він - амбівалентний. Характерний епізод є у індіанських міфах. Трікстер, роль якого виконує койот, який є співтворцем світу, створив повінь щоб загасити пожежу, яку сам і влаштував.

До чогось це подібно. Адже у найбільш болючому для України питанні - війни з Росією - ми не знаємо левової долі домовленостей, які ймовірно укладені Коломойським та іншими олігархами за спиною чинного президента. Нам обіцяють мир ціною капітуляції. Сам Зе не має стратегії, часто буває ображеним та знервованим. Його мотивація - тримати на собі увагу. Про щоб не йшлося - зустрічі з Трампом, Путіним, чи результати виборів.

Власне, сама ексцентрична поява Зеленського в ефірі "плюсів" у новорічну ніч із заявою про намір брати участь у президентській кампанії, з виходом з-за куліси, говорить про його архетип більше, ніж будь що інше. Фокус уваги змістився. І люди наразі не зрозуміли, що над ними здебільшого насміхаються.

Трікстер в психології або міфології - явище не випадкове. Він - немов пародійний двійник Творця, і його поява часто є предтечею справжнього Рятівника, як про це зазначав психолог К. Юнг. Трікстер - це нагадування Людині, нерідко - після здійснених важких зусиль, про те, що було, як було. Це ще одна фіксація негативного досвіду з тим, щоб він був остаточно прожитий.

З цієї точки зору відповідь на питання "а що робити" напрошується сама собою. Займатись далі конструктивною діяльністю, розуміти природу моменту, і знати, що все одно все завершиться успішно для всіх нас.

Трікстери зникають так само раптово, як і приходять. І чим більше реального творення, правди та любові буде у повсякденному житті, тим швидше це станеться.

yevhen.bulavka
Yevhen Bulavka

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації