site.ua
член клубу

- Я вам нічєво нє должен, - сказав лікар-хірург прямо під час операції, запулив у ванночку із ватними тампонами скривавлений скальпель та на очах охренівших асистентів вислизнув із операційної, щоб попереписуватись із кимось у вайбері. Подейкують, що полюбляє висіти у якомусь чаті із далекобійниками.

– Я вам нічєво нє должен, – мовив усміхнений рятувальник мешканцям будинку, що вибухнув на Позняках, вийняв з-за пазухи IPhone та почав несамовито селфитись біля вирваної купи бетону та на фоні іще димлячого пролому у багатоповерхівці. Це ж афігєть який крутезний відосік у мережу можна запустити! Усі дружбаки в Інста просто обзавідуються! Чі-і-іс!

– Ніхто із нас вам нічєво нє должен, – передав на базу по рації екіпаж танку біля Донецького аеропорту і, не зважаючи на прорив прямо по курсу ворожої колони, поїхав додому садити картоплю. «Я должен только сваім радітєлям!» – роздратовано добавив у ефір командир машини, паралельно розмірковуючи чи вистачить десять мішків синьоокої на оті двадцять мамкиних соток городу.

Треш, кажете? Брєд сивої кобили? Фігня на поснам маслє? Та ви що? Такого не може бути, кажете? А коли півтора року тому оце сакраментальне «я вам нічєво нє должен» на всю країну заявив один інфантильний сорокарічний підліток, що цілком серйозно націлився на посаду Президенти України, то це хіба не виглядало як треш? Аніскілечки? Ви це серйозно?

Ще раз: тобто коли подібну фразу вам виголошує продавець на касі супермаркету, менеджер «Нової Пошти» чи водій маршрутки, то вас, чомусь, тут же охоплює праведний гнів із переходом в епілептичний припадок. Ваша фейсбук-сторінка від кількості прокльонів та матюків, в бік недосвідчених й некваліфікованих працівників, в ту ж мить перетворюється на жерло вулкана. А керівництво компаній, що наймають на роботу вищеозначених невігласів та нездар, ви готові розірвати просто на шмаття та натхненно атакуєте скаргами. Зате, коли аналогічне висловлювання цинічно заряджає недосвідчений та некваліфікований працівник, що мітить не куди-небудь, а в самі президенти, працівник, від якого залежатимуть долі мільйонів, то це, чомусь, не викликає у ваших головах абсолютно ніякого дисонансу. Особливо, коли він зненацька виставляє напоказ свої цінності та озвучує своє ключове життєве кредо: Я ВАМ, НІЧТОЖЕСТВАМ, НІЧЄВО НЄ ДОЛЖЕН! Й безсовісно кидає це у вічі тим, хто наймає його на таку відповідальну роботу.

А тепер трохи розберемось. Для того, щоб виявити справжнє нутро людини чи її скриті мотиви, досвідченому переговорнику, бізнесмену, HR-ру – всім тим, хто активно й професійно співпрацює з людьми – часто достатньо зненацька спровокувати контрагента, опонента, претендента на вакансію чи потенційного бізнес-партнера. Задати незручне питання. Штучно організувати невеликий дискомфорт, щоб оцінити його в кризовій ситуації. Ви здивуєтесь, але перша реакція на цей укол буде щира, неповторна та чиста, як сльоза. І це набагато більше розповість про саму людину, ніж бездоганне резюме, блискучий зовнішній вигляд чи відкрита публічна інформація. І повірте: мимохідь кинуте «Я вам нічєво нє должен!», із скритим контекстом «Мнє вакруг всє далжни!», буде чітко відмічене, зафіксоване та проаналізоване. А організаційні висновки та щирі побажання успіху деінде ні на секунду не забаряться. Адже ця фраза сигналізує всього-на-всього про завищену самооцінку та патологічну безвідповідальність несформованої особистості, що прийшла на зустріч. І це дійсно важливо знати, коли справа торкається таких вагомих речей, як власні гроші, власний бізнес чи власна безпека.

Але коли діло доходить до такої, для багатьох, ефемерної та дивної конструкції, як Україна, то з нашим рідним та щирим українцем ніби щось робиться. Здуру він починати мочити та чудити таке, що ніколи б не втнув, коли б це торкалось його особисто. Ну, навряд чи він би запросив робити ремонт у власній хаті чи лікувати своїх дітей якогось прикольного актора із серіалу. А в президенти – запросто! Прікольна же! Хоть паржом! Аби не барига! На зло мамі відморожу вуха!

Тільки звідкіля така кричуща короткозорість та недалекоглядність? Може, тому, що більшість нашого народонаселення ніяк не хоче асоціювати себе із державою Україна, воліє її зневажати та скрізь послуговується в житті все тим же інфантильним «я вам нічєво нє должен»?

Виїду викину сміття у лісі. Від одного пакета нічого ж не станеться. Тут і так всі в посадку викидають. Чого причепились – я вам нічєво нє должен!

От, хочу і палю траву. Я все життя її палив. І дід мій палив. Мій город – що хочу, те і роблю. Ідіть жалуйтесь – я вам нічєво нє должен!

Що значить, куди авто поставив? Це що – твій тротуар? Впадло обійти, чи що? Попробуй тронь машину, тварь! Я нікаму нічєво нє должен!

А ми все життя ліс рубали. Він все одно нічий. На нашу жизнь хватить. Як не я, то сусід все одно зрубає. Мені пофік та повінь. Й вообщє: я вам нічєво нє должен.

Та нащо читать його програму – мені достатньо, що він в серіалі класно зіграв. По ходу навчиться. Ви просто йому завідуєте. Дайте йому сто днів. Він чесний і порядний й усім нам зробить харашо. БО ВІН НАМ УСІМ ДОЛЖЕН!

Ви це серйозно? З якої це радості? Чого це, раптом, той, хто нікому нічєво нє должен, задля вас змінить свої цінності та пріоритети? Пройшов рік, а ви до сих пір витаєте в ілюзіях та марите дитячими фантазіями про чарівників? Може, пора отямитись?

Адже, всі дії цих нових хазяєв жизні, всі їхні дикі плани та вічно нові стратегії, всі інтерв`ю та відосики, всі скандали та дивна поведінка, вся ця тупість, хамство й тотальна брехня просто криком кричать, що вам, шановні, ніхто нічєво нє должен, ніхто ні за що не відповідає, і нікому нічого там не треба. Що ваші проблеми – то виключно ваші проблеми.

Бо, як виявилось, у економічній катастрофі, що насувається, винуватий коронавірус та міфічні «соросята», а не ті, хто своїми коломойськими схемами та тупими діями довів нас до прірви. Бо у новому сплеску епідемії насправді винуваті недбалі українці, а не ті, що продав за кордон усі засоби захисту, влаштував повний хаос в медицині й нагло тусувався по «Велюрах». Бо у поганих дорогах винуваті, бляха, далекобійники, а не тотальна корупція та схеми в транспортній сфері. Бо у війні винувата попередня влада із агресивною войовничою меншістю, а не Путін, Росія та їхні шарії в Україні. І подібних прикладів просто не злічити.

А веселий і прікольний чувачок, якого водить на поводку на всі зустрічі нєкто Єрмак, в дійсності є нещасною жертвою обставин та своєї самовпевненості. Адже ви ніяк не можете усвідомити, що насправді він – це такий собі середньостатистичний інфантильний озлоблений неосвічений провінційний українець, якому нічого не треба, крім розваг, бабла та понтів. І при цьому він не бажає вчитись, розвиватись та брати на себе відповідальність. Бо він нікому нічєво нє должен!

Як кажуть, маєте те, на що заслуговуєте. І поки кожен із нас не усвідомить та візьме на себе тягар відповідальності, не лише за себе й за сім`ю, але й за рідне місто та за країну в цілому, то життя вічно буде підкидувати нам ці невивчені уроки ще раз і ще раз. Так було, є і буде. Думайте!

yaroslav.deneka
Ярослав Денека

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації