site.ua
топ-автор

Людина – найскладніша та найорганізованіша із відомих нам земних істот, так сказать – вінець творіння, вершина еволюції, ітіть-калатіть. Правда, подивившись «112-й» канал чи «NewsOne», в цьому можна добряче засумніватись. А систематичне вживання тих же «Сватів» чи «Кварталу 95» провокують, навіть, активні зворотні процеси. Спитайте, приміром, яке пережоване телевізійне лайно традиційно засвоює той чи інший індивідуум і ви миттю визначите його політичні пріоритети.

Проте, це аж ніяк не впливає на загальну картину еволюції й дозволяє нам, хомо сапієнсам, володіти унікальними, лише нам притаманними якостями – мисленням та інтелектом. Одним словом, тими штуками, що спонукають нас не лише пожрать, поржать й по… проголосувати на виборах за ідіотів, але й дають нам можливість активно втручатись у природні процеси, до невпізнанності змінювати під себе навколишній світ та легко формувати надзвичайно складні соціальні конструкції.

А от з протилежного боку, на іншому, так би мовити, найбільш примітивному полюсі еволюційної системи координат, перебувають істоти, наявність яких в нашому житті іноді створює неабиякий дискомфорт. Ні, дорогенькі мої жартівники, це точно не Ківа з Рабиновичем, і навіть не Дубинський з Шарієм. Наші істоти не є настільки тупиковою видовою гілкою. Вони надзвичайно живучі й мінливі, а неймовірна простота внутрішньої будови дозволяє їм успішно балансувати на самій межі між живим та неживим світом. Ім`я цим організмам – віруси. І той же самий коронавірус, що користується зараз в Україні нечуваною популярністю, теж є представником цього традиційного біологічного двіжа.

Ключовою особливістю вірусів є їхня неспроможність до самостійного відтворення – у них відсутній обмін речовин. Тому вони, як типові аферисти, як кожне підле, хитрозроблене, але нездатне до конструктиву створіння, ведуть паразитарний спосіб існування, влаштовуючи собі олінклюзів у здорових клітинах інших живих організмів та використовуючи їхні ресурси для «харошей бєзбєднай жизні» й для власного розмноження. Можна сказати, здійснюють в організмі таку собі кримінально-шахрайську та корупційно-схематозну діяльність, провокуючи розлади, інтоксикацію й, навіть, загибель. Одним словом, тварі ще ті, але така вже їхня природа. Натомість, наш з вами обов`язок – зробити все можливе, щоб уникнути чи мінімізувати ймовірні зустрічі із цими паразитами. А при виявленні непроханих гостей застосувати, по можливості, всі наявні ефективні засоби антикорупційної боротьби та максимально завадити подальшому розповсюдженню зарази.

Де ж беруться і звідки пруть до нас ці вельми невиховані представники живої природи? Основним джерелом вірусної інфекції, як не дивно, є уже заражені ними організми. Тому, обмежити усі свої можливі контакти із інфікованими – це правило номер один. Приміром, скільки б ви не лікувались, скільки б не проводили профілактичну роботу супроти лихоманки «рускава міра», але допоки у нас із Росією існують хоч якісь торгово-економічні зв`язки, допоки у нас з нею транспортне сполучення, допоки наші громадяни пруть туди і намагаються підзаробити хоч якихось грошенят у тій деградуючій клоаці, допоки ми дозволяємо їхнім ЗМІ почуватись в Україні, як у себе вдома, допоки ми споживаємо російські культурні напівфабрикати, а представники їхньої попсово-придворної культури мають легкий доступ до наших мізків – до тих пір ми будемо вести вічну війну за існування власної держави. Карантин, тотальна ізоляція агресора і рів з крокодилами – це гарантія нашого подальшого існування.

Але є проблема, адже часто віруси УЖЕ знаходяться всередині нашого організму, до пори до часу ніяк себе не проявляючи. Як, наприклад, ті ж віруси «совка», що залишились в Україні після того, як Радянський Союз врізав дуба. Слабкі і немічні після 1991-го, вони встигли передати свої гени новим кримінальним штамам, які латентно локалізувались здебільшого у промислових шахтарських регіонах. Беззаконня, бандитизм, рейдерство, корупція – ці відходи життєдіяльності нових «хазяєв жизні» хоч і були дуже небезпечними, але Україна з ними якийсь час справлялась. Усе змінилось, коли до нас хвиля за хвилею ринув російський бізнес, російський культурний примітив, російські інфоресурси, а найголовніше – російські брудні гроші та російські кримінально-корупційні схеми. Масштаби живильного середовища були просто гігантськими, що й стало спусковим механізмом до вибухоподібного розмноження нових вірусів.

Чергова лихоманка «рускава міра» почалась восени 2009-го року, коли «вишел в стєпь данєцкую парєнь маладой» і всівся в кабінеті на вулиці Банковій. З цього моменту вірус почав ширитись країною із блискавичною швидкістю. Тиск на українську мову, культуру й освіту, захоплення бізнесів і контроль над цілими галузями, мережа смотрящих і перенаправлення всіх фінансових потоків в общак, ручні суди і міліцейське беззаконня, узурпація влади і перспектива диктатури. При цьому повна економічна залежність від Росії, розвал і розпродаж армії та російська агентура на найвищих посадах в країні, починаючи із самого Президента. Ще трохи і тайожний зомбіленд був би готовий задушити Україну в своїх обіймах. Але, раптом, спрацювала імунна система.

Інкубаційний період вірусної інфекції закінчився 21 листопада 2013-го року, коли було оголошено про відмову від Асоціації із Євросоюзом. Ми до сих пір не усвідомлюємо на якій грані тоді була Україна. Імунна система українськлого державного організму активізуваласть в найостанніший момент – розпочався Майдан. Тривала й виснажлива боротьба з інфекцією закінчилась бойнею на вулицях Києва та значним ослабленням України. Що й привело до відторгнення «рускім міром» Криму та до гангренозних явищ на Донбасі. Основним позитивним моментом стало вироблення стійкого імунітету до зовнішньої вірусної інфекції. І цей імунітет має свою сталу назву – Збройні Сили України.

Але вірус був би не вірус, якби не вдався до мутацій. Вразивши цей раз дезорієнтацією та дезорганізацією по самому імунітету, пропагандою і фейками по нервовій системі та активізувавши 73% жирових клітин, пообіцявши їм іще жирку, нова мутація беззаперечно стала найвидатнішим вірусом сучасності – коронавірусом. Раптово з`вившись ще у 2019-му році, новий коронавірус отримав назву чи то COVID-19, чи то CVRTL-95. Механізм його виникнення точно невідомий, але, швидше за все, ми маємо процес вбудовування білкових клітини зеленого спектру в ДНК одного бородатого бізнесмена по формулі «1+1».

А тепер глянемо, які симптоми на сьогодні ми маємо: тотальні дипломатичні провали із перспективою відмови від руху до Євросоюзу та НАТО, крах економіки із перспективою кинутись в обійми Кремлю, майже оформлена військова капітуляція із перспективою отримати в нагрузку знищені та повністю спаплюжені Росією регіони, початок наступу на українську мову, освіту та культуру із перспективою втратити ідентичність, а за нею й, взагалі, Україну. Що із цього феєричного карнавалу тупості та ідіотизму активізує імунну систему українського організму, достеменно невідомо. Одне лиш чітко зрозуміло – інкубаційний період нової зарази уже підходить до кінця і лихоманити буде добряче. Адже, імунна система у нас зла, потужна, хоча й не дуже численна. Але спитайте будь-якого імунолога – войовничі антитіла завжди в меншості, проте це не заважає їм рятувати інші клітини від загибелі.

То ж, імунітет, гуртуймося й мобілізуймося, бо лише від нас залежить чи буде існувати цей прекрасний живий організм – Україна.

yaroslav.deneka
Ярослав Денека

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації