Цікаві події видались: погромлений банк ворога, блокування суду аби не було цирково-показового процесу із проповідями від ростовського бандюка. І це не влада, не державні органи, не чиновники із держслужбовцями. А знову ми — вільні і прагнучі до свободи. Пряму дію чинять ті, хто вболіває за державу, а ті, хто годується з бюджету — десь зникають у відповідальні моменти. Тож подякуємо за вчинки, за те, що так легко насправді зробити, але за що ніхто не хоче братись.

Що робить влада? Та хто його знає. Є низка країн, які голосуванням в ООН підтримали анексію Криму зомбілендом. І що? Де виклик послів цих країн із поясненнями щодо їхньої позиції? Де ноти протесту і такі, щоб їх було чутно голосно та далеко, наприклад, як то розірвання дипломатичних стосунків. Де взагалі реакція, яку повинна давати країна з населенням більше тридцяти мільйонів людей, найбільша країна Європи, країна сини якої кладуть свої голови за її волю щодня? А-а-а, була, на приїзд до Криму бізнес-делегації з Туреччини, щоправда, жодних офіційних представників Туреччини там не було. А на голосування офіційними представниками в ООН — не було. Там ніби Китай, Індія, Білорусь та решта. Ну Білорусь — зрозуміло, решта — все рівно (хіба що Іран, але він завжди із мордором, бо союзників і так обмаль), а от Китай та Індія — це погано. Такі люблять силу і будуть поважати лише сміливих. Виходить, нас вони не поважають. Тому треба організовувати пікети їхніх посольств, бойкотувати їхні товари, щоб зрозуміли що і до чого. Бо відсутність реакції — це саме гірше що може бути. Ну як вони нас можуть після такого тихого сприйняття поважати. А дві з небагатьох ведучих економік світу.

От і виходить знову не владні люди діють, а владні бездіють. Можливо, їх пора місцями поміняти?.. Риторично чи не так.