Від фактичної заміни президентського кварталу на Вечірній було би смішно, якби не було так страшно. Зокрема я беру до уваги той факт, що нинішня поліція вкрай вільно себе почуває. Закони їм, бачте, не писані.

Я наведу кілька прикладів.

Україну не так давно сколихнула трагедія у Переяславі. 1 червня (як іронічно, у День захисту дітей) 5-річного хлопчика з вогнепальної зброї підстрелили двоє п'яних поліцейських. Підстрелили в стані важкого алкогольного сп'яніння, що є обтяжуючою обставиною за своєю сутністю (ст. 67 КК України). Але коли справу передали в ДБР, провадження з ч. 1 ст. 121 ККУ (умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень) змінили на ч. 2 ст. 128, тобто за НЕОБЕРЕЖНЕ нанесення тяжких тілесних ушкоджень за попередньою змовою групи осіб.

(UPD: дякуючи Київській обласній прокуратурі, справу перекваліфікували на умисне вбивство, але моєї вимоги і всього написаного тут це не скасовує.)

Здавалося б, обтяжуюча обставина і будь-який компетентний слідчий зрозумів би, що це залізна стаття 121 Кримінального кодексу України, але Авакову ніколи не здається, коли мова йде про владу та відмазування власних сошок від заслуженого покарання. Ба більше, коли мова йде про поліціянтів, що зберігали в себе вдома пневматичну та малокаліберну гвинтівки, а також ПМ (всі засоби — з набоями до них).

Дитина загинула. Безумовно, вина за цей випадок лежить виключно на Авакові, який підібрав такі кадри, і на кадрах, які не вміють фільтрувати базар і тримати свій мозок на мушці, коли вже бухі до лайнища. Кєсарю кєсарєво, а вам ваше, ґаспадін Аваков (я свідомо так пишу, бо ви не пан і ви не володієте українською мовою, що прямо свідчить про ваше малоросіянство).

Задовго до цього, іще під час виборів, були масові адміністративні арешти активістів громадської організації «Відсіч», які поширювали контраґітаційні листівки проти Зеленського у Житомирі, Києві, Білій Церкві та Рівному. Звинувачення були різними за формою, але однаково брехливими за сутністю: від «незаконної аґітації» та «злісної непокори працівникам поліції» у Києві до «порушення благоустрою» у Білій Церкві, що, звісно ж, не відповідає дійсності, бо в Білій Церкві листівки розклеювали в межах комунальних дошок для оголошень, а київський активіст Леонід Овчаренко не опирався під час затримання (що легко довести із відеозапису; 4:07 — таймкод, раптом що) і роздавав контраґітаційні листівки, не висловлюючи підтримку жодному з кандидатів у президенти.

Затримання і демонстрація зневаги до суспільства продовжилися справою Дар'ї Коцюруби та її друга у Рівному, де поліцію мали би нібито «попереджати про мітинґ», хоча ця стаття у Конституції відсутня вже 3 роки відповідно до рішення суду. Причому зауважте, що місцевих поліцейських виправдовувала речниця місцевої мінтури (так, саме так я тепер буду називати поліцаїв, що грубо порушують особисті свободи, визначені ст. 39 Конституції та ст. 11 Європейської конвенції з прав людини), підтверджуючи слова Князєва про нібито «потрібність дозволу» на мітинґ у місцевої влади, хоча Конституційний Суд давно сказав чітке «ні» тим наглим поліцаям, що дозволяють собі посягнути на Основний Закон нашої держави.

До чого це я? До того, що на нас насувається горе. Страшне і велике. Ми маємо бути готовими до того, що до кожного з нас, соціально активних громадян України і неважливо, чиїх голосантів на виборах президента (принципу «коли прийшли за мною — було нікому рятувати» ніхто не скасовував), можуть прийти у будь-яку мить за виступи проти існуючого президента України, підтримуваного друзями Януковича, Аваковим і Коломойським. Що ж, якщо так — то будемо боротися. Спочатку Україна, потім будемо дивитися, яка.

І вже якщо говоримо про Україну, то зважаючи на всі кричущі випадки порушення поліціянтами своїх повноважень і зловживання службовим становищем, яке перейшло у системну зневагу до нашого соціуму, ми маємо вимагати відставки Авакова з посади міністра внутрішніх справ, поки не вибухнула чи то Врадіївка, чи то щось страшніше (я боюся навіть думати, що саме може вибухнути, де і в якій кількості). Я особисто цього вимагаю. А ви?

Я не боюся винести ці слова окремо і виділити жирним шрифтом: я вимагаю відставки Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ у зв'язку з систематичними порушеннями прав людини з 7 квітня по 1 червня 2019-го року, що переростали в адміністративні та кримінальні правопорушення з боку правоохоронних органів. Всіх, хто зі мною, прошу переглянути цю статтю, поширити та додати її у вибране.

І на завершення мораль цієї вкрай трагічної билини, а ніякої не байки чи чогось іще:

Робити я не хочу, а красти я боюся. Поїду до Авакова, в міліцію наймуся.

A.C.A.B!

І слава Україні.