Пам'ятаєте з Орвела: війна — це мир, правда — це брехня?

Так от, ми вже живемо в світі "1984". Де, наприклад, шампанське з Шампані — це ігристе, а ігристе з Росії — це шампанське.

Президент країни-агресора підписав закон, за яким шампанськими можуть називатись тільки вина, вироблені в країні-агресорі. Натомість, французське шампанське може потрапити в країну тільки з маркуванням «ігристе вино». Спочатку рішення Путіна і його блюдолизів розлютило компанію LVMH (Louis Vuitton Moët Hennessy, виробник найлюксовішого шампанського) і та припинила поставки Moët&Chandon до Росії. Але вчора надійшла звістка, що LVMH погодилася на умови і розмістить на своїй етикетці напис «ігристе вино».

Тобто відтепер у Росії цілком легітимно називати шампанським місцеву бурду, але при цьому не вважати шампанським продукт із Шампані. Чиста Орвелівщина.

Я не буду розводити плачі Ярославни про «Європу, яка прогинається», хоча паралелі з Nord Stream та підходом Німеччини напрошуються.

Тут скоріше про глобальне: таке враження, що Путін хоче не просто завоювати світ, а глобально розвалити його як матрицю. Постійна гра на розширення меж «постправди», руйнування будь-яких сенсів (тут цікаво — а як із поняттями «Свобода» та «Батьківщина» в Україні, ці партії часто звинувачують у зв'язках із Кремлем. А що, якщо їхні назви не збіг?).

Якщо так піде далі, нам треба не просто сили інформаційних спецоперацій, а й цілий батальйон філософів та метафізиків.