Парадоксально що санжарська ганьба сталася якраз у День пам'яті Героїв Небесної Сотні. У день, коли за українську націю повинна брати гордість, «простий і мудрий народ» показав себе у всій «красі».

Всі роки існування незалежної України це — боротьба з наслідками діяльності цього самого простого народу. Та й в інші часи було те саме.

Простий народ заряджав воду від телевізорів, віддав у 90-х олігархам свої заводи та фабрики, двадцять років обирав комуністів, віддав булаву зеку, сидячи на дивані, втомився від війни.

Простий народ робить з своїх вулиць смітники, постійно скиглить про поганих політиків, краде все що погано лежить, виходить на мітинги за гроші, голосує за гречку, не щеплює дітей, платить і бере хабарі.

Простий народ – це моя хата скраю, це своя сорочка біля тіла. Простий народ – це пекельна суміш з середньовічної дрімучості, з егоїзму та меркантильності, а головне – з тупості, яка майже завжди межує з безапеляційною самовпевненістю.

Не такий страшний той Путін, як наш «простий і мудрий народ».

PS: «Простий народ» рулить не тільки у нас, біля його ніг лежить весь світ. Тому наша планета приречена.

Переходьте за голубими посиланнями і буде вам щастя.