Двадцять років у шоу-бізнесі це вам неабищо. Триматись на плаву у цьому творчому болоті непросто. Піпл, будь вони не ладні, постійно потребує нового хавчика. Тобто старого, але в новому соусі. Це як Мівіна, яка щорічно оснащує свої бомж-пакети приправою з новим смаком. Засвоїв аксіому – зрітєля нада пастаянна удівлять – будеш постійно на плаву.

Спочатку був сценічний акт скромності – «ми всі президенти», портрети – на х… я ж парєнь простий, як то кажуть, з народу. А потім якось все не так: вийди звідси розбійник, я ж не лох. І дача, і мерси, і шашличок, і катарське повітря.

Недоторканість зняли. Та да да да. Фанфари. Дзуськи, не фартануло. Любитель красти пиво в магазині досі сидить в м'якому кріслі під куполом.

Що там ще було. А, нові обличчя… Тільки от обличчя то нові, а звички старі.

Щотижневі шоу під назвою «Покарай розбійника». Ну з каналами зрозуміло, за це респект. І за кума плешивого фюрера – респект (хоча історія ця може скінчитися чим завгодно). А от далі – контрабандисти. Вони, напевно, будуть онукам розповідати, що заради них збиралася ціла національна безпекова рада.

Далі антиолігархічний закон. Бульбашка роздулась, от-от лопне. Колись подібні експерименти уже були. Їх теж Володя впроваджував і таки добився успіху: немає купців та буржуїв – зникне купечество і буржуазія. Інший Вова поділив олігархів на своїх та чужих, чужих звичайно в тюрму.

Ну і наостанок – Університет людей майбутнього. Це, як я розумію, щось на кшталт російського Сколково, де молоді генії можуть реалізувати свій талант. Сколковські розробки уже стали інтернет мемами. А поки, можна порадити в університет першого викладача – доктора наук, якого ви всі знаєте.

Колись я спостерігав, як у парку дві жінки надували величезні мильні бульбашки, а юрба дітей їх ловили та плескали в долонях.

Новітні ініціативи влади нагадують мені такі бульбашки, а діти які їм радіють – владний електорат.