Можна безкінечно описувати той театр абсурду, який прямо зараз відбувається в Україні, але я цього робити не буду.

Питання зараз стоїть інше, як до такої ситуації не доходити. Україна не настільки міцна держава, щоб і далі проводити над собою подібні експерименти.

Та й ситуація з світовим популізмом чесно кажучи лякає. Як показала історія – від популізму до війн та катастроф – один крок.

Саме зараз, в інформаційний вік, демократична система все більше себе дискредитує. З допомогою соцмереж, телебачення більшістю людей можна з легкістю маніпулювати.

Що ж робити?

В голову одразу приходять нетолерантні варіанти. Ну, наприклад, людина йде голосувати тільки після здачі IQ-теста, або не допускати до голосування громадян із старечою деменцією, перевіряти соцмережі потенційного виборця на предмет його адекватності. Звичайно подібні способи пахнуть тоталітаризмом і фашизмом, я назвав їх просто для прикладу, але коли через дурість одних страждають всі – вже не до сміху.

То що ж, немає виходу з ситуації коли через легковажність виборця, в парламент приходять люди з низьким інтелектом, з психічними хворобами, з наркозалежністю, або ж просто негідники?

Вихід є і він дуже простий. Перевірка кандидатів на предмет усього вищесказаного. А в українських реаліях до цього переліку необхідно додати ще й тест на наявність вати в голові.

Звичайно, кожен тест можна обійти, в такому випадку включається інший важіль – контроль за діяльністю (депутата, міністра, президента).

Щоправда, є одне АЛЕ – ми живемо в Україні: тестувальники і контролери, ймовірно, одразу братимуть на лапу і все поступово згасне, як багато інших благих починань.

От така, малята, печалька. Так що, коли мудрий народ вибере собі у гетьмани наприклад Олександра Алієва, або діда Василя, який торгує віниками на Троєщині – особливо не дивуйтесь.