Російські ліберальні хлопці та дівчата давали та й продовжують давати прогнози на майбутнє. Прогнози зловіщі: конєц рєжима, дворовий пєрєворот, руській бунт – бєзсмислєний і бєспощадний ітд ітп.

Терміни всього вищезгаданого варіюється в залежності від часу пророкування, загалом режиму дається 2-3 роки.

Але поки різноманітні Бєлковські та Солов'ї співали свої передбачення, хмурий накинув собі ще півтора десятка самодержавства.

Накинув собі терміну і почав крутити гайки, шурупи та саморізи. І, раптом, Хабаровськ, здавалось би – все, закрутилась завірюха змін, але це Росія, дєтка. Дєд на протести положив з прибором і прислав нового губернатора. А тут ще й білоруси заклекотали, бінго. Кому тепер той Хабаровськ з своїми фургалами потрібен.

Тут, як кажуть, для кремлівської мумії пішов фарт. Ще й того, кого не можна називати по імені, траванули.

Заглянув чахлик у віконце: тишь да гладь: ліберали щось там на своїх дождях вякають тихенько, видно ніхто радіоактивного чайку не бажає, площі теж пустують, вся прогресивна молодь в інтернеті аналізує Білорусь. От вона – спокійна старість. Болото вже навіть не булькає, тільки надокучливі комарі іноді дзищать. Життя вдалося…

Залишилось кілька незначних справ: хряпнути стаканюру нафти з низьким вмістом сірки, напоїти полонієм або новічком ще кількох самих горластих, ще більше нагнути бульбоподібного вусача і, нарешті, щоб агент «кравчучка» вдало завершив свою місію.

А далі у 2036-му спокійно провести новий референдум, де буде тільки одне питання: чи не проти ви, щоб мумія керувала державою. Варіанти для відповіді: так – не проти, ні – не проти. А коли народ-богоносець зробить мудрий вибір, замотатись у бинти з бальзамом і чекати коли побудують зікурат з граніту.