Дні пам'яті пройшли, тому давайте без пафосу, спокійно ще раз згадаємо найжахливіший злочин Сталіна.

Геноци́д (від грец. γένος — рiд, плем'я та лат. caedo — вбиваю) — цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами.

Якщо запитати європейця, з чим у нього асоціюється слово «геноцид», то він, напевно, скаже що з Голокостом. В свою чергу термін «Голокост» невід'ємний від єврейської нації.

Голокост для євреїв став настільки важкою травмою, що в певний момент перетворився на своєрідну національну ідею. Не дай боже, піддати цю ідею, або хоч якісь її тези сумніву. — уся єврейська громада одразу зашумить, розгнівається і зробить усе, щоб негідник покаявся та забрав свої слова назад.

Тому періодично виникають міжнародні скандали, Ізраїль звинувачує то одну, то іншу країну у причетності до Голокосту.

Не уникла звинувачень й Україна.

Складається враження, що Ізраїль обрав для себе зручну позицію жертви, а всі інші народи повинні відчувати перед євреями свою провину.

Між тим, двадцяте століття принесло страшні страждання не тільки євреям, а іншим етносам.

Наша нація отримала в кінці минулого сторіччя державність, але спочатку була Перша світова, Голодомор і Друга світова. З війнами більш-менш все зрозуміло, а от з Голодомором – ні. І головне тут питання: чи було це цілеспрямованим знищенням українців як нації, чи загальною для усіх народів СРСР політикою Сталіна. Серце говорить що Голодомор це геноцид, а от логіка – сумнівається.

У підтвердження того, що Голодомор був геноцидом, вчені-історики, і не тільки українські, приводять ось такі аргументи:

1. Злочинець створив (заподіяв, нав'язав) для однієї чи більше осіб певні умови життя.

2. Така особа чи особи належать до певної національної, етнічної, расової чи релігійної групи.

3. Злочинець мав намір знищити, цілком або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.

4. Умови життя були розраховані на фізичне знищення цієї групи, цілком або частково.

5. Ця дія відбулась у контексті серії аналогічних дій, спрямованих проти цієї групи чи була дією, що сама могла спричинити таке знищення.

Проте, кожну з вищезгаданих тез можна піддати сумніву.

Почнемо з того, що Сталін ненавидів селян як соціальний клас. Цю ненависть історики пов'язують з тим, що він не міг пробачити їм опір під час колективізації. І ненависть ця, очевидно, була пов'язана з не національною приналежністю селянина, а з його соціальним походженням та майновим станом. Так вже сталося, що серед українських селян — заможних (куркулів) було досить багато.

Головна і остаточна мета Сталіна – світове панування. Цього панування можна було досягти двома способами. Перший спосіб, про який говорив ще Ленін — світова пролетарська революція. Другий спосіб – світова війна. Оскільки світової революції не відбулося, залишалась війна, а для війни треба мати потужну промисловість. Потужну промисловість Сталін будував за рахунок селян.

Тому геноцид був направлений саме на селянство… І не тільки українське. Але в Україні геноцид відчувся найболючіше.

Якщо вождь використовував селян, як засіб досягнення індустріалізації, чому ж у них забирали все, тим самим прирікаючи на голодну смерть.

І у цьому є пекельний розрахунок.

Крім чисто економічних причин голодомору, були і, так скажемо, «дисциплінарні». Треба було вбити волю до опору. І, знову ж таки, це було найактуальніше на наших землях, у краю де було найбільше селянських повстань.

Кажуть, що смерть від голоду найстрашніша. Голод повністю вбиває волю до опору, робить з людини безвольну субстанцію. Тому повстань у 1932-33 майже не було і в подальшому теж. Сталін свого досягнув.

Ще одним доказом, що голодомор був не національним, а селянським геноцидом є те, що люди у містах від голоду не вмирали. Так, серед міщан було багато інших національностей, але українців все ж була більшість.

Остаточні висновки кожен зробить сам, але незалежно від того чи ціленаправлено Сталін вбивав саме українців, чи це була політика по відношенню до усіх, без огляду на національність, селян, Голодомор є найбільшою трагедією нашого народу. Цей злочин співставний Голокосту.

Виглядає Голодомор жахливо ще й тому, що Сталін знищував своїх співгромадян, людей, яких насильно приєднали до радянської імперії.

Не треба ображатись на тих, хто каже, що люди голодували через посуху, або ж взагалі це вигадка, їх думка нічого не варта. Адже головне — це наша особиста пам'ять.

PS: У деяких дослідників є теорія: нинішня олігархічно-корупційна українська політична система стала можливою тому, що наша нація пережила Голодомор. Ця подія настільки врізалась у наш генетичний код, що ми й досі, через покоління, не можемо оговтатися від цієї моральної травми. Кажуть, людина, яка довго вимушено голодувала, часто починає складати під подушку хліб… Це саме сталось і з нашою нацією: кожен, хто отримує можливість вхапати більше, починає жерти через пельку… Згадайте Януковича і Межигір'я.