«Многоходовочка», яку багато хто не помітив
Що було раніше: яйце чи курка? Яка там різниця! Набагато цікавіше: чи було у нинішнього глави держави бажання стати президентом імпровізацією, або ж він це планував давно? Чи не він планував?
І дійсно, може скластись враження, що успіх Зеленського та його партії результат безлічі випадкових факторів. Але чи дійсно все вийшло само собою.
Почнемо з 2015 року. В кінці березня Турчинов призначив Ігоря Коломойського главою Дніпропетровської області. Мотивація проста — бізнесмен мав великий вплив в регіоні, відповідно саме він міг унеможливити там сепаратистський сценарій.
Президентом став Порошенко, який згодом сприятиме націоналізації Приватбанка та звільнить Коломойського з посади голови Дніпропетровської адміністрації. В березні 2015 року Коломойський перестає бути губернатором, а 16 листопада виходить перша серія серіалу «Слуга народу» (знімали його, очевидно, десь весною-літом).
Совпадєніє?
Десь у цей час мас-медіа підконтрольні олігарху починають інформаційну атаку проти Порошенка. Атака досягає цілі — рейтинг діючого президента стрімко падає.
Водночас тримається інтрига щодо кандидатури Зеленського, його рейтинг продовжує зростати. У багатьох сумніви — чи піде шоумен на вибори, хоча деякі приховані ознаки можна було побачити.
Наприклад, Зеленський починає інтенсивно вивчати українську мову.
Володимир Олександрович, а разом з ним і Ігор Валерійович розкривають карти у новорічну ніч. Далі гра на максимальну закритість молодого кандидата, продовження «вбивства» рейтингу Порошенко, різні фішечки на кшталт дебатів на стадіоні… виграш виборів.
Чи помітив таку «многоходовочку» український виборець? Хтось помітив, а хтось — ні. Але це не мало ніякого сенсу, адже на тих виборах більшість громадян керувались виключно меркантильною мотивацією (зниження тарифів, втома від війни, високі пенсії та зарплати) і те, що вони лише пішаки у чужій стратегії — їх абсолютно не цікавило. І взагалі, тільки 60% українських виборців відчувають свою відповідальність за стан справ у країні, це лякаюча цифра.
Нещодавні вибори Президента і Ради та й взагалі кожні українські вибори можна описати однією фразою з Пушкіна: «Ах, обмануть меня не трудно!.. Я сам обманываться рад!»
Підтримка автора: картка Приватбанк 4149 4993 4061 8014