2017-й закінчувався якось зовсім погано. Юридичні новини валили з ніг і вбивали мозок. Нові процесуальні кодекси, які писали різні автори, між собою зовсім не знайомі. І яких хочеться бити підручниками по голові всіх разом і кожного окремо. Безперервні виправдувальні вироки ворогам, вбивцям, сепарам та крисіним. Слідчі, які тепер о п'ятій годині ранку збираються зі всієї області до дверей одного-єдиного суду на всю область. Цинічне призначення по життєво суддів, що позбавляли автомайданівців прав за поїздку до Межигір'я. Рівно через чотири роки після тої поїздки. Навіть спотворений закон про Антикорсуд, який віддає ще не створений суд під повний контроль ВККС та Президента.

Виявляється, що це були квіточки.

Вчора ми отримали ароматні ягідки від Президента.

Він мав право ліквідовувати суди до 31 грудня і він скористався своїм правом по повній.

В останній робочий день 2017-го, поки вся країна закінчувала корпоративи і переходила до олів'є, Президент ліквідував 117 районних судів та 71 апеляційних, господарських та адміністративних судів по всій Україні. Тихесенько, щоб ніхто не звернув уваги.

Судді сьогодні прокинулись в новій реальності, в якій треба переводитись. Відкриють п.7 ст.16_1 Перехідних положень Конституції України і прочитають, що «переведення судді з одного суду до іншого здійснює Президент України на підставі відповідного подання Вищої ради правосуддя». Розумні люди і самі все зрозуміють.

А з моменту створення окружних судів і призначення до нього перших суддів, районні суди ліквідовуються, всі справи передаються до окружних судів, проходять повторну процедуру автоматичного розподілу.

І ПОЧИНАЮТЬ СЛУХАТИСЬ СПОЧАТКУ.

СПО-ЧАТ-КУ.

Всі кримінальні, адміністративні, цивільні, господарські. Справи Майдану, вбивства, зґвалтування, крадіжки, зловживання, хуліганки і ДТП, розірвання шлюбу, стягнення боргу, поділ будинку, стягнення пенсій, і будь що взагалі – спочатку. З повторним вивченням доказів, відводам суддям і повторним допитом потерпілих і свідків, деякі з яких вже на заробітках, або на все махнули рукою. Всі свідки вбивства Небесної сотні прийдуть свідчити знову? Не певен. Коли буде вирок? Міг бути через рік, тепер може ще через три роки, якщо буде взагалі. Справедливість, правосуддя? Ні, не чули. Звернення родин Небесної сотні особисто до Президента з благанням не підписувати ці укази – теж не почули.

Про розгляд цивільних, трудових та пенсійних справ сторони можуть забути дуже надовго. Не до них зараз буде. Про здоровий глузд теж можете забути. Одна печатка окружного суду на декілька будівель старих районних судів, в яких і будуть сидіти судді. І сторони, слідчі і адвокати, які їздять з району до району, щоб поставити ту печатку.

А строки тримання під вартою йдуть, тримати вічно у СІЗО не можна. Вбивці, ґвалтівники і крадії потихеньку підуть на волю. Ще не всі беркутята збігли до росії? Ну то ним подарують ще один великий шанс це зробити. Строки притягнення до відповідальності скінчились? Ну що поробиш — таке життя.

Вам не сподобався вирок по Крисіну? У мене погані новини. Тепер таких Крисіних будуть сотні.

29 грудня 2017-го – день катастрофи правосуддя. Запам'ятайте цей день. І запам'ятайте, хто це зробив.