Життя до канцлерства

Олаф Шольц народився 1958 року у Оснабрюці – це невелике місто на північному заході Німеччини. Досить швидко він зайняв місце заступника голови молодіжного крила німецьких соціал-демократів. Він був молодий і вимоги у нього були радикальні – наприклад, «перемогти капіталістичну економіку». Одночасно з цим він почав професійну кар'єру, відкривши власне адвокатське бюро в Гамбурзі, котре спеціалізувалось на трудовому праві.

Работа юристом змінила його. Скоро він став вважатись представником швидше консервативного крила соціал-демократів – як у сфері економіки, так і в питаннях соціальної політики. Перший скандал, пов'язаний з Шольцом, виник тоді, коли він будучи сенатором з внутрішніх справ Гамбургу, дозволив 2001 року насильницьким методом вводити підозрюваним у торгівлі наркотикам блювотні засоби для збереження доказів. Практика була суперечливою вже тоді і стала причиною смерті одного молодого чоловіка. Пізніше ЄСПЛ визнав такі методи порушенням прав людини.

Вибори

У грудні 2022 року виповниться річниця після перемоги Олафа Шольца на парламентських виборах. Спочатку за сухість та безпристрасність політика називали Шольцман, але потім він трохи змінив імідж і намагався виглядати більш живим, пристрасним та посміхатись. Тому, саме у Шольці, а не в його конкурентах німці побачили прийнятну заміну Ангелі Меркель, яка йде з посади.

Суперники виявились слабкі. Керівний «ХДС» поставив на чолі списку спочатку непопулярного в Німеччині Арміна Лашета. Кандидат від «зелених» Анналена Бербок, стартувала в квітні з позиції лідера перегонів, просто провалила передвиборчу кампанію.

Важливу роль відіграла обіцянка соціал-демократів та Шольца підняти погодинну оплату праці до 12 євро з нинішніх 9 євро 60 центів.

Коаліція

6 грудня 2021 року члени партії «Союз 90/Зелені» схвалили рішення про участь у коаліції зі соціал-демократами та лібералами.

Три партії представили 177-сторінкову коаліційну угоду 24 листопада. Майбутній уряд планує збільшити державні інвестиції в зелені технології та цифровізацію, а з 2023 року повернутися до стратегії, відомої як «чорний нуль», за якої планові витрати фінансуватимуться не за рахунок нових кредитів, а виключно з бюджетних доходів. Також партії погодили відмову Німеччини від вугілля до 2030 року.

Крім того, за новою угодою, іммігранти зможуть подати заявку на німецьке громадянство після 5 років проживання у ФРН. Також дозволяється подвійне громадянство. Крім того, в угоді йдеться про плани легалізації регульованого збуту канабісу. Мінімальну заробітну плату мають підвищити до 12 євро за годину.

Візити до Києва та Москви

15 січня 2022 року Олаф Шольц під час візиту до Росії закликав до деескалації конфлікту на Сході України. Шольц заявив, що нинішня безпекова ситуація є найсерйознішою за багато останніх років. Він висловив стурбованість зростаючим тиском на громадянське суспільство в Росії. 17 січня того ж року канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що підтримує політику попередньої влади щодо непостачання зброї Україні. Водночас, канцлер додав, що «не можна нехтувати пересуванням військ уздовж українського кордону. Вони є масштабними і становлять загрозу суверенітету України». 14 лютого того ж року під час офіційного візиту до Києва заявив, що питання про членство України в НАТО зараз не актуальні.

14 лютого Олаф Шольц з офіційним візитом відвідав Київ. Це сталось на фоні загрози російської військової операції. 14 лютого він провів зустріч з президентом Зеленським, а наступного дня полетів у Москву. Голова МЗС України Дмитро Кулеба назвав київський візит Шольца «надзвичайно важливим». «У нас немає якихось надто завищених очікувань, але це буде перша тривала предметна розмова між канцлером Німеччини та президентом України, де вони справді синхронізують свої позиції, з якими канцлер поїде до Москви», — пояснив Кулеба ще до приїзду Шольца.

Канцлер Німеччини відвідав Київ на тлі критики неоднозначної позиції його країни у міжнародному протистоянні російській агресії в Україні. Берлін залишається найбільш неподатливою і лояльною до Москви державою серед впливових країн Великої сімки, відмовляючись від постачання озброєнь в Україну з посиланням на історичну прихильність Німеччини такому рішенню через «колективну провину» німців за Другу світову війну. Крім того, Шольц утримується від прямих обіцянок заблокувати Північний потік — 2 у разі вторгнення РФ в Україну.

17 лютого відбулась телефонна розмова між президентом США Джозефом Байденом та канцлером Німеччини Олафом Шольцом, під час якої сторони обговорили загрозу російського вторгнення в Україну. Шольц поділився з президентом США враженнями від останніх поїздок до Києва та Москви.

19 лютого під час Мюнхенської конференції з безпеки Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Захід та особисто він змушені доводити Путіну, що події на Донбасі не схожі на те, що відбувалось на Балканах у 90-х. Він також чув зауваження від Путіна на адресу Заходу про те, що у 90-х війська НАТО розпочали військове вторгнення у Сербію. Водночас, відповідаючи на питання про те, чи треба пришвидшити вступ України до ЄС та НАТО, Шольц заперечив це, відповівши, що це не розглядається.

16 червня канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Еммануель Макрон та голова уряду Італії Маріо Драгі на спецпотязі прибули в Україну. Вони висловили підтримку Україні та відвідали Ірпінь.

Макрон, Шольц та Драгі

Позиція щодо російсько-української війни

22 лютого після визнання Путіним ОРДЛО призупинив сертифікацію «Північного Потоку-2». Шольц заявив, що Росія порушила свої міжнародні домовленості та вдалася до «незбагненного, несправедливого» кроку, визнавши незалежність територій, контрольованих угрупованнями «ЛНР» та «ДНР». Вже 24 лютого Путін заявив про початок «спеціальної військової операції в Донбасі», у відповідь на це Шольц назвав день початку військової агресії проти Києва «жахливим днем для України та похмурим днем для Європи».

26 лютого під час зустрічі з головою уряду Польщі Матеушом Моравецьким змінив позицію щодо постачання Україні зброї та заявив, що Німеччина постачатиме Україні протитанкові засоби та ракети стінгер. Раніше Німеччина відхиляла запити України на постачання Німеччиною зброї в зони конфлікту, що діє з Другої світової війни. Пізніше німецький канцлер повідомив, що Німеччина свідомо вивела з-під санкцій постачання енергоносіїв з РФ. За його словами, всі кроки розрахували так, щоб сильно вдарити по РФ, але залишитись стійкими у довгостроковій перспективі. 9 березня стало відомо, що Німеччина на чолі з Шольцом — одна з небагатьох країн, яка блокує повне відключення російського «Сбербанка» від міжнародної міжбанківської системи SWIFT.

17 березня канцлер заявив про неприпустимість образ в бік усіх росіян, оскільки за війну в Україні, на його думку, відповідальний тільки Путін. В Офісі президента назвали такий заклик «прагненням виправдати свою нерішучість».

24 березня Шольц закликав посилити військово-технічну допомогу Збройним Силам України. Шольц вважає, що потрібно постійно постачати зброю Україні 30 березня канцлер заявив про готовність Німеччини стати гарантом територіальної цілісності України. Того ж дня політик сказав, що Росія напала на Україну через імперіалістичні погляди.

На початку квітня західні ЗМІ повідомили, що Шольц відкладає остаточне рішення щодо того, чи надавати Україні високоякісні танки для війни проти Росії. 28 квітня німецький Бундестаг проголосував за документ, який закликає уряд пришвидшити та розширити надання Україні важкого озброєння.

Позиція щодо членства України в ЄС

19 травня канцлер Олаф Шольц заявив, що вступ України в ЄС за прискореною процедурою — неможливий, попри надзвичайні умови, зумовлені вторгненням РФ в Україну, але одночасно, зазначив, що блок має знайти швидкі й прагматичні рішення допомогти Україні.

У квітні канцлер закликав до кроків, які би прискорили рух до членства країн Західних Балкан. На саміті у жовтні минулого року лідери ЄС лише згадали «відданість процесу розширення», спантеличивши шість країн-кандидатів — Албанію, Боснію і Герцеговину, Сербію, Чорногорію, Північну Македонію та Косово, які сподівалися побачити якісь часові рамки. Шольц зазначив, що зараз робота над вступом цих країн — це не тільки про «питання довіри» до ЄС і обіцянок, які він дає. «Нині ще більше, ніж раніше, їхня інтеграція відповідає і нашим стратегічним інтересам», — зазначив канцлер.

У той же час, вже 16 червня канцлер Шольц заявив, що Німеччина підтримує надання Україні статусу країни кандидата на вступ в ЄС та наголосив, що «Україна є частиною європейської родини».

Позиція щодо членства в ЄС Швеції та Фінляндії

У той же час, 18 квітня 2022 року Олаф Шольц назвав історичним рішення Швеції та Фінляндії приєднатись до ЄС. «Це історичний крок для оборонного альянсу і для Європи. Таким чином, обидві країни реагують на російську агресію проти України і різку зміну в ситуації безпеки в Європі».

Він нагадав, що НАТО засновано на спільних цінностях, і його члени завжди діють друг за друга. «Альянс – це оборонний союз, він не спрямований проти когось, він забезпечує захист та безпеку для всіх союзників. Це принцип колективної оборони протягом десятиріч гарантував мир та стабільність в євроатлантичному регіоні».

Заявивши про бажання стати членами НАТО, Фінляндія та Швеція реалізують своє суверенне право вільно вибирати союзників, вони підкреслюють, що розділяють цінності Альянсу і хочуть приєднатись до принципу колективної безпеки, сказав голова ФРН. Він підкреслив, що Фінляндія та Швеція – два цінних союзники, котрі зміцнять обороноздатність блоку.

Про головну помилку Меркель:

Канцлер Німеччини Олаф Шольц принципово погодився з політикою примирення своєї попередниці Ангели Меркель з Росією. «Спроба примирення ніколи не може бути помилковою, як і спроба мирно порозумітися. Я бачу себе близьким до своєї попередниці», – сказав Шольц. Проте політик СДПН зовсім по-іншому оцінює енергетичну політику щодо Росії останніх років: «Але в німецькій економічній політиці було помилкою, що ми надто сконцентрували свої енергопостачання на Росії, не будуючи необхідної інфраструктури, щоб у разі чого можна було швидко змінити курс».

Будучи мером Гамбурга, він сам виступав за будівництво терміналів для скрапленого газу на північному узбережжі Німеччини. На запитання, чи означає це, що він не зробив жодних помилок у політиці щодо Росії, а Меркель зробила, Шольц заявив: «Це неприпустиме скорочення моєї відповіді. Я завжди добре працював з колишнім федеральним канцлером». Шольц також захищає рішення Меркель виступати проти процесу вступу України в НАТО у 2008 році. «Критеріям для вступу в НАТО повинна відповідати кожна держава, яка хоче приєднатися до альянсу. Вступ України до НАТО не стояв на порядку денному»", — сказав Шольц. "Це знали всі, включно з президентом Росії. Тим абсурдніше, що Путін виправдовував свій напад на Україну тим, що в якийсь момент Україна може якось раптом опинитися там" — додав він.

Падіння рейтингу

Вже за декілька місяців після обрання рейтинг канцлера Шольца в Німеччині почав падати. По це свідчать дані опитування, проведеного компанією Infratest Dimap. Зокрема, підтримка німцями соціал-демократів зменшилась і тепер становить 22%. Особистий рейтинг схвалення дій Олафа Шольца також зменшився на 17 відсоткових пунктів. Водночас підтримка консервативного Християнсько-демократичного союзу зросла до 27%.

Справа в тому, що німці хочуть, щоб їхній лідер був більш помітним у дипломатичних зусиллях. Натомість Німеччина протягом останнього часу піддається критиці не лише з боку Києва за свою відмову постачати зброю, а й критиці з боку низки європейських країн, які вже надають військову допомогу Україні. У той же час, принципове обмеження експорту зброї до кризових регіонів підтримують не лише в уряді, а й 71% громадян Німеччини. Станом на квітень 2022 року у складний період для Німеччини та загалом для Європи лише 37% німців упевнені у діях Шольца на посаді глави уряду.

Висновок:

Ось минув рік після перемоги кандидата від "Соціал-демократичної партії" Олафа Шольца на виборах канцлера. За цей час пан Шольц проявив себе, як впершу чергу гнучкого та дипломатичного канцлера. Так, його правління почалось з візитів до Києва та Москви, де він мав декілька годинні зустрічі з Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним. Він продовжує традицію позитивних дипломатичних відносин з Францією та США. Спочатку пан Шольц називав "мудрою" політику уряду Ангели Меркель щодо непостачання зброї Україні, але після того, як Путін напав змінив свою позицію і навіть ввів санкції проти "Північного Потоку-2". Проте, українці нерідко звинувачують Шольца у гальмуванні постачання зброї Україні.

Що стосується внутрішньої політики, то тут серйозних досягнень у Шольца немає. До того ж, вже у перші місяці канцлерства він почав втрачати свій рейтинг. Коаліція тримається. І схоже, що Олаф Шольц буде переобраний на другу каденцію, але головна інтрига буде в тому, чи добуде він до кінця другого терміну, чи як попередник Меркель пан Шредер буде змушений піти у відставку?

Володимир МУЛЯРЧУК, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства