Володимир МУЛЯРЧУК, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства

21 квітня 2019 року пройшов другий тур президентських виборів, рекордні 73% виборців проголосували за шоумена Володимир Зеленського. президентських виборів, ще через місяць відбулась його інавгурація як президента. Під час інавгураційної промови новий президент об'явив про достроковий розпуск парламенту, а вже в кінці серпня було призначено новий уряд.

Внутрішня політика

У внутрішній політиці за перший рік президентства Зеленського відбулось ряд важливих змін.

Якщо говорити про кадрову політику, то новим головою уряду став 35-ти річний Олексієм Гончаруком, який став наймолодшим головою уряду в історії. Через пів року прем'єром став 44-річний Денис Шмигаль. Головою Офісу президента було призначено колишнього адвоката Ігоря Коломойського Андрія Богдана. Потім 11 лютого 2020 року новим керівником ОП було призначено колишнього члена Наглядової Ради Державного концерну Укроборонпрому Андрія Єрмака. Головою МВС залишився Арсен Аваков. Головою СБУ став колишній керівник ТОВ «Студія Квартал 95» Іван Баканов. Першим помічником президента був призначений директор «Студії Квартал 95» Сергій Шефір.

Першим заступником керівника Офісу президента призначили Сергія Трофімова, який перед тим був виконавчим продюсером студії «Квартал 95». Заступником голови офісу президента призначили Юрія Костюка, який у минулому був сценаристом студії «Квартал 95». Він відповідає за інформаційну політику – усе, що пов'язано з креативом та комунікаціями. Шоумен, комік та креативний продюсер «Кварталу» Сергій Сивохо став радником секретаря Ради національної безпеки та оборони України з питань реінтеграції та відновлення Донбасу. Сивохо в РНБО відповідатиме за гуманітарну політику. Ще одним радником секретаря РНБО став Максим Ткаченко, в минулому – продюсер та генеральний директор компанії «Квартал-Концерт». Це дочірня компанія «Кварталу 95». Крім Ткаченка, «Квартал» у парламенті представляє Юрій Корявченков більш відомий за своїм сценічним іменем «Юзік». У «Кварталі» він був одночасно, і актором, і адміністративним директором.

7 травня 2020 року президент Зеленський підписав указ про призначення 3-ого президента Грузії й екс-голову Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі головою Виконавчого комітету Національної ради реформ.

Глава держави виконав свою передвиборчу обіцянку про те, що викривач корупції буде перебувати під захистом держави і отримувати матеріальне заохочення. Депутати підтримали законопроект Зеленського «Про внесення змін до закону України „Про запобігання корупції“ щодо викривачів корупції». Закон передбачає винагороду людині, яка повідомила про корупційний злочин, а також розширює захист викривача корупції

3 вересня 2019 року нардепи підтримали законопроект Петра Порошенка щодо скасування депутатської недоторканності. «За» проголосували 373 депутати. Закон набув чинності з 1 січня 2020 року.

Також 19 грудня депутати проголосували у цілому з урахуванням пропозицій президента Зеленського, які передбачають «відкриті» регіональні списки кандидатів у народні депутати. Кодекс гарантує, що перші 9 кандидатів партійного списку потрапляють до парламенту, якщо партія подолала 5-відсотковий бар'єр. При формування партійних списків політичні сили зобов'язані дотримуватись гендерного балансу: у кожній п'ятірці кандидатів має бути не менше двох осіб кожної статі. Вже 27 грудня новий Виборчий кодекс був підписаний президентом.

Вночі з 30 на 31 березня депутати у другому читанні підтримали закон про вільний ринок землі. Закон вступить в дію з 1 липня 2021 року. Перші два роки землю зможуть купувати лише фізичні особи – громадяни України і не більше 100 гектарів у одні руки. Після цього – наступні два роки землю зможуть купувати, як і передбачається базовою моделлю, українські юридичні особи не більше 10 000 гектарів в одні руки. Землі сільськогосподарського значення державної та комунальної власності продаватися не будуть (принаймні перші два роки). Продаж іноземцям – після референдуму.

Володимир Зеленський підписує закон про вільний ринок землі

Іншим важливим успіхом нової влади є успішний процес обміну полоненими. Перший великий обмін відбувся 7 вересня, коли після тривалих переговорів між Україною і Росією відбувся обмін полоненими та ув«язненими. Всього додому повернулись 35 українців, серед них – 24 українських моряки та режисер Олег Сенцов. Перед Новим роком Україні вдалось повернути з полону 76 громадян. Останній обмін відбувся 16 квітня. Тоді отримали свободу 20 осіб.

20 квітня президент Зеленський дав прес-конференцію, під час якої підбив підсумки свого президентства. Журналісти нагадали Зеленському, що під час виборів він обіцяв, що йде на один термін, він відповів: „Я йду на один термін. Я бачу, що робота складна. Ніхто дякую не скаже. Але якщо буде велика підтримка народу України, то я буду над цим думати“. Він відзначив, що якби зараз був другий тур, він набрав би 75% (це результати опитування групи „Рейтинг“, якби у другому турі були Зеленський та Порошенко). Відповідаючи на питання, чи настав кінець епохи бідності, президент відповів, що „кінець епохи бідності в Україні 100% не настав. Він не може настати, коли криза в країні та світі“.

Також Зеленський пообіцяв „боротися за «Мінськ»“ до кінця. Підкресливши, що до мінських угод прив„язані міжнародні санкції. Він нагадав, що дав рік, щоб здійснити прорив у переговорному процесі з РФ. У той же час, президент відзначив, що на Донбасі присутні і російські військові, і російські громадяни.

Оцінюючи роботу уряду, голова держави сказав, що поки зауважень до Шмигаля немає. «Ми боремося разом з COVID-19, і я бачу, що ми як мінімум майстри спорту по боротьбі з COVID-19», — заявив Зеленський.

Обмін полоненими, 7 вересня 2020

Зовнішня політика

Зовнішньополітичний курс України залишився без змін. Президент Зеленський каже, що нашою стратегічною метою залишається членство в ЄС та НАТО. Так, слід відзначити, що перший робочий візит Зеленського був до Брюсселю, де він провів ряд важливих зустрічей, зокрема з президентом Єврокомісії Жан Клодом Юнкером. Далі відбулась зустріч з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом.

9 грудня 2019 року в Єлисейському палаці відбулась зустріч у «нормандському» форматі. Після неї було опубліковане комюніке. Згідно згідно з ним Мінські домовленості продовжують слугувати основою роботи Нормандського формату, держави – члени якого прихильні до їхньої повної імплементації.

У комюніке було сказано, що сторони віддані повній та всеохопній імплементації режиму припинення вогню, підкріпленого реалізацією всіх необхідних заходів з підтримки режиму припинення вогню до кінця 2019 року. Також було підкреслено необхідність виконання Мінських угод.

Зустріч у «нормандському форматі»

Наступна зустріч у «нормандському форматі» мала відбутись у квітні 2020 року, але була скасована через коронавірус.

Президент Зеленський має хороші відносини з президентом Макроном. Останній раз вони говорили по телефону 27 квітня 2020 року. Під час тієї розмови Макрон підтвердив, що приїде в Україну відразу після закінчення коронавірусу. Трохи раніше, в інтерв«ю 'TheGuardian' закликав Макрона не підігрувати Путіну.

Також Зеленський мав зустріч та декілька телефонних розмов із президентом Трампом. Перша їхня зустріч відбулась 26 вересня 2019 року. Напередодні цієї зустрічі Білий дім оприлюднив стенограму телефонної розмови Трампа і Зеленського, яка відбулась у липні 2019 року. Це сталося одразу після того, яка Володимир Зеленський повідомив, що разом із дружиною Оленою взяв участь в офіційному прийнятті, організованому Дональдом Трампом та його дружиною Меланією ввечері 24 вересня.

Напередодні зустрічі Зеленського і Трампа газети 'Washington Post' та 'New York Times' повідомили про скаргу інформатора на висловлення президента США у липневій розмові із президентом України. Видання повідомляли, що скарга була подана на адресу генерального інспектора розвідки США Майкла Аткінсона 12 вересня. Далі ЗМІ повідомили, що в перебігу цієї телефонної розмови президент США міг тиснути на українського колегу, домагаючись розслідування діяльності в Україні Гантера Байдена – сина суперника Трампа на виборах 2020 року від Демократичної партії Джо Байдена, — а також і діяльності самого колишнього віце-президента США, який нібито свого часу змусив Київ усунути з посади генпрокурора.

Остання телефонна розмова між президентом Зеленським та канцлером Німеччини Ангелою Меркель відбулась 11 лютого 2020 року. Тоді вони обговорили ситуацію в ОРДЛО та санкції щодо колишніх керівників України. Український президент та канцлер Німеччини обговорили ситуацію в ОРДЛО та санкції проти колишніх керівників України.

Експертна думка

Політолог, кандидат політичних наук Петро Олещук, коментуючи перший рік президентства Зеленського відзначив, що серед головних успіхів є те, що він зміг провести дуже швидко вибори, сформувати однопартійну більшість та два лояльні уряди. Він єдиний президент, якому вдалося протягом першого року зберегти рейтинг і не зазнати краху. Було відновлено нормандський формат і проведено декілька обмінів полоненими. Також вдалося прийняти новий виборчий кодекс, закон про продаж землі, зняття депутатської недоторканності.

Але однопартійна більшість не є стабільною відбуваються постійні зміни у виконавчій владі. Вже другий уряд змінився. Стабільної команди немає. Миру досягти поки не вдалося. В економіці успіхів теж немає.

Політичний журналіст Денис Юдін вважає, що серед успіхів Володимира Зеленського на посаді президента є те, що йому вдалося провести в Раду свою більшість, зберегти її та зробити цілком працездатною, попри усі внутрішні проблеми. Йому вдалось з мінімальними втратами вийти із скандалу з Трампом, зберегти рівновіддаленість від американських партій. Встояти у переговорах з Росією, не втратити позиції та нав'язувати не дуже зручний для неї формат переговорів, не втрачаючи підтримки США та Європи.

Також вдалось почати непопулярну земельну реформу, не втративши при цьому підтримки громадян. Зберегти значну підтримку, попри всі скандали, медійні атаки та відсутність явного прогресу у більшості питань. Крім того, вдалось не ідеально, але цілком адекватно відреагувати на сильну кризу з коронавірусом, виходячи з реальних можливостей тієї системи управління, яка є в державі

Однак не вдалося сформувати уряд, який міг би представити чіткий план реформ та втілити його. Зменшити залежність від Авакова, показати дійсно новий підхід у реформуванні силових структур. Тут можна відзначити нездатність та небажання захистити Рябошапку та його реформу, призначення Венедиктової поки виглядає не дуже вдалим рішенням. Не вдалось зробити дива та замінити старі еліти новими людьми, позбутися впливу олігархів на політику, не вдалось провести судову реформу, добитися хоча б стійкого припинення вогню у війні з Росією, хоча це й не від нас залежить.

Цей рік показав, що основна сила і слабкість Зеленського в одному і тому ж: він позасистемний, популярний політик – популіст. З одного боку це дає йому певну свободу для реальних змін у політиці, з другої – сильно обмежує у кадрах, досвіді та організаційній підтримці, йому мало на що спиратися, крім аморфної та різнорідної підтримки виборців та вузького близького кола.

Політичний експерт Київського Центру Політичних Досліджень і Конфліктології Антон Фінько вважає, що президент Зеленський був обраний як пряма альтернатива традиційному українському пострадянському політичному класу. В цьому його і сила і слабкість. Слабкість полягає у тому що Зеленському бракує політичного досвіду і це найяскравіше виявилось у його кадрових рішеннях. Та обставина що за рік його президентства замінено на посаді і керівника уряду з більшістю його складу і керівника офісу президентом є наслідком того що обрання Зеленського було суцільною імпровізацією. Однак на його боці та обставина що альтернативою йому лишаються представники старого управлінського класу з високим рівнем суспільної недовіри.

Можна припустити, що якщо надалі знижуватиметься рівень популярності Зеленського як альтернативу громадяни підтримають пряму антитезу образу нинішнього керівника. Але цей діяч має уособлювати професійні якості належність до управлінського класу, але не асоціюватись безпосередньо з минулими президентами.

Якщо говорити про успіхи президента Зеленського, то він домігся повернення українських вояків, гарантував забезпечення безперебійного постачання газу на європейський ринок, запровадив для учасників конфлікту на Донбасі кредитні пільги на житло та запровадив сервіс посвідчення особи громадянина України за допомогою телефону (дивіться дослідження „Слово і діло“ Підсумки року президента, 15.05.2020). Однак, акцентоване прагнення Володимира Зеленського запровадити ринок землі не сприяє його популярності серед широких верств виборців.

Виборці сходу та півдня України будуть незадоволені станом справ конфлікту на Донбасі, а також невиконанням обіцянки створити посаду профільного міністра з промисловості. Створюється враження, що Банкова не зрозуміла наскільки важливим є розв'язання проблеми з комунальними тарифами. Президент лишається у залізних лащатах двох сил, що посилилися починаючи з 2014 року в українській політиці – транснаціонального фінансового капіталу та міжнародних фінансових організацій з одного боку та внутрішнього національного олігархічного капіталу з іншого боку. Банкова намагається маневрувати поміж ними.