У сучасному світі багато хто вірить у переселення душ та карму (причинно-наслідковий зв'язок). Ці вчення особливо поширені в індуізмі та буддизмі. Слово «реінкарнація» має латинське походження і в дослівному перекладі означає «вторинне входження в кров і плоть». Його називають грецьким аналогом «метапсихоза» — «переселення душі».

У багатьох державах Азії, таких як Японія, Китай, Індія, в існування реінкарнації вірить переважно кількість населення. Щодо західних країн, де переважає християнство та атеїзм, кількість тих, хто вірить у це явище значно менше. Так, соцопитування показують, що в Україні у карму вірить лише 5%, у реінкарнацію 1%, у Росії в реінкарнацію вірять 4-7%, у США та інших американських країнах – близько 50%. У Європі в переселення душ вірять 25-30% опитаних, тобто, майже кожен четвертий. Проте, більшість людей, які вірять у карму та переселення душ не до кінця розуміють що це, і як воно відбувається.

У багатьох країнах світу, зокрема у США та Індії функціонують поважні науково-дослідні лабораторії, в яких вивченням цього явища займаються десятки вчених. У США існує Асоціація дослідження та терапії минулих життів, в число якої входить більше сотні кваліфікаційних психіатрів з різних держав. Одним з провідних експертів з реінкарнації був видатний Ян Стівенсон – професор психіатрії медичної школи штату Вірджінія (США). Починаючи з 60-х років ХХ ст., він збирав та опусав зібрані по всьому світі випадки, повязані зі спогадами їх минулого життя. Зараз він зібрав понад 2000 випадків, більшість з яких були зафіксовані просто на місці подій. Докази реінкарнації викладені в його публікаціях: «Діти, які памятають свої минулі життя», «Двадцять випадків, що  передбачають можливість реінкарнації» та ін.

Як серйозні докази реінкарнації наведено Стівенсоном випадки, що сталися в реальному житті: Один випадок, зафіксований професором, стався в сільському поселенні Корнавел (Ліван). Там малюк піти років від роду, на імя Імад Єлавар, протягом довгого періоду стверджував, що памятає своє минулоле життя в сусідньому поселенні. Доктор Стівенсон відзначає свою особисту присутність в той момент, коли Імад  вперше в житті опинившись в тому поселенні, дізнавшись його жителів, так як памятав їх з минулого життя.

Наступний випадок. У 1951 році 3-річна Сварнлата з Індії, до великого здивування батьків, почала називати себе Бія і розповідати про свою родину, проживає у місті Катни, який знаходиться в сотнях миль від її теперішнього будинку. У 2050 році в родину диво-дитини навідалися чоловік і брат цієї Бії, яка почала в 1939 році, малятко їх впізнала. Чоловіки намагалися заплутати дитину, називаючись чужими іменами, але дівчина наполягали на своєму. А колишньому чоловікові пригадала, як перед смертю віддала йому скриньку з 2000 рупій, що дійсно мало місце.

Випадки реінкарнації зафіксовані серед жителів США. Мешканка американського штату Колорадо Вірджінія Тай під час сеансу гіпнозу, що проходив у 1954 році, впевнено заявила, що триста років тому жила в Швеції, була чоловіком-селянином. Після цього жінка почала говорити шведською, хоча, раніше не знала його.

Існують і інші, зафіксовані раніше випадки реінкарнації. Так, трирічна Саллі наполягала, що вона хлопчик, а її справжній дім і батьки перебувають в іншому місці. Дитя стверджувало, що вона Джозеф, живе на березі моря і в неї багато братів та сестер. Саллі наполегливо просила показати їй кораблі, хоча ніколи не була на морі. Мама Саллі вірить доньці та відчуває, що це не вигадки. Але її не сприймали всерйоз. Через шість тижнів Саллі перестала говорити про Джозефа, і здавалося, забула «спогади».

На початку 2015 року мотиваційний оратор Вейн Дайер написав книгу «Спогади Небес». Автор збирав випадки спогадів дітей про минулі життя. Дайер писав працю багато років, поки хворів лейкемією, і помер від серцевого нападу перед публікацією.

Доктор Дайер не міг залишити без уваги десятки листів батьків зі схожим досвідом дітей. Історії людей підтверджують, що випадок Саллі не унікальний.

Американка Анн Марі Гонзалес здивувалася, коли маленька дочка перервала її спів на середині. Дівчинка сиділа на маминих колінах і запитала, чи памятає вона про пожежу. Анн Марі поцікавилася, про яку пожежу йде мова. Малятко стала повільно описувати величезний вогонь, в якому загинули батьки, залишивши її сиротою жити з бабусею Лаурою.

Чотирирічний Трістан дивився мультфільм «Том і Джеррі», коли мама готувала на кухні. Несподівано дитина підійшла і запитала: «А ти памятаєш, колись давно я готував на кухні в будинку Джорджа Вашингтона? Це було, коли я був дитиною». Рейчел вирішила підіграти жарту і запитала, чи була вона з ним теж. Трістан відповів: «Так. Ми були афроамериканцями. Але пізніше я помер – я не міг дихати» в жестом обхопив рукою горло.

Зацікавлена жінка прочитала про першого президента США та дізналась, що у кухаря Вашингтона, афроамериканця Геркулеса, було троє дітей. Коли Рейчел розповіла новину синові, він відповів, що памятає Річмонда і Евей, але не знає ніякої Делії.

Часто дитина згадує родичів, які померли до його народження. У віх випадках оточуючі не повідомляли дітям про загиблого члена родини. У матері Джуді Амсберії стався викидень, і мертвонароджену дівчинку назвали Ніколь. Через два роки завагітніла Джуді і теж назвала дочку Ніколь. Коли дівчинці виповнилось 5 років, вона заявила мамі: «До того, як потрапила до тебе в животик, я біла в животі у бабусі».

Трирічна дочка Джуді Найсели сказала мамі, що раніше була хлопчиком, і бабуся була її мамою: «Я була маленьким хлопчиком і померла, не доживши до 4 років». Дійсно, бабуся дівчинки втратила сина, якому мало виповнитися 4 роки.

Тіна Мітчел з Блеклула описує, як 5-річний син під час поїздки в автомобілі показав на хмари в небі і сказав: «Коли я був нічим до того як народитися, я стояв на такій же хмарі разом з Богом і радів». Через кілька тижнів малюк додав: «Коли я стояв на хмарі, Бог попонував мені вибрати маму. Я дивився вниз і бачив багато мам всюди. Вони всі хотіли, щоб я вибрав їх, і я міг вибрати будь-яку з них. Потім побачив тебе. Ти була самотня і сумна, і ти не могла знайти свого маленького хлопчика, і я знав, що ти любиш мене, а я люблю тебе. Тому сказав Богові, що вибрати тебе». Дійсно, незаміжня Тіна Мітчел була самотня, коли усиновила новонароджену дитину.

75-річна Джуті Сміт згадує, що в 3 роки розповідала батькам, як вибирала їх. «Я буда десь над землею, дивилась вниз і бачила кілька пар, у яких могла народитися. Потім я голос, який запитував, яких батьків я хочу. Мені сказали, що, кого б я не вибрала, вони навчать мене всьому, що мені потрібно знати. Я вказала на моїх батьків і сказала: „Я вибираю“.

Чотирирічний син Кріс Сомиллер скаржився: „Ти знаєш, як довго я чекав, щоб ти стала моєю мамою? Довго-довго! Лукас розповідав цю історію  кілька разів і завжди пережидав, як довго він чекав. Він каже, що зробив правильний вибір: «Я вибрав тебе, бо дуже сильно тебе полюбив».

У мами Емі Ратиган було два викидні, перш ніж вона народила. Коли дівчинці виповнилося три роки, вона сказала мамі, як сумує за ненародженими братом або сестрою, бо вони всі разом грали на небесах.

Отже, випадків, які підтверджують, що реінкарнація існує надзвичайно багато. Хоча кількість людей, які памятають свої попередні перевтілення у світі досить небагато – їх близько 2-3% у кращому випадку. Але порівняно з Середніми віками, людей, які вірять у переселення душ не так вже і мало. Їхня кількість збільшується. Багато, що залежить від релігії та світогляду людини. Втім, багато хто досі боїться реінкарнації і сприймає їх, як щось зле. Однак, це зовсім не так. Наприклад, людна багато нагрішила, але в ній є добро. Очевидно, що в цьому тілі людина врятуватися не може, і Бог дає їй шанс прожити життя ще раз і не нагрішити, й таким чином, очиститися й спастися, виправивши свої помилки.

Володимир Мулярчук