Джордж Буш — старший
Відносини з Україною в період президентства Джорджа Буша-старшого була сильно неоднозначною. З одного боку, його адміністрація доклала значних зусиль до міжнародного визнання України. Так, 25 грудня 1991 року вона визнала її незалежність, а 23 січня 1992 року встановила дипломатичні відносини, а з іншого – вся подальша політика до скоординованого з Росією ядерного роззброєння України.
Як президент США 1 серпня 1991 року у Києві виголосив промову, в якій однозначно висловився за збереження СРСР і підтримку Михайла Горбачова. Все ж у період Буша Україна отримала зовнішнє фінансування. У липні 1991 року президент США приймав з візитом голову Верховної Ради Леоніда Кравчука, який 1992 року прибув до Штатів уже як президент своєї держави.
16 листопада 1994 року Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року. В обмін на це найбільші ядерні держави повинні були гарантувати Україні безпеку та виключення буд-яких форм агресії чи тиску.
Зважаючи на приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної та зобовязнання України ліквідувати всю ядерну зброю на її території, 5 грудня 1994 року між Україною, РФ, ВБ та США було підписано так званий Будапештський меморандум, за яким держави-учасниці мали поважати незалежність , суверенітет та існуючі кордони України, утримуватися від будь-яких проявів агресії щодо України, в тому числі і від економічного тиску. Втім, через 20 років Російська Федерація порушила умови договору, анексувавши Крим та розпочавши неоголошену війну на сході України.
Білл Клінтон
Відносини з Україною в період президентства наступника Джорджа Буша-старшого Білла Клінтона були непоганими, але зараз вони виглядають двояко. Так, починав він з підтримки України та проголошення стратегічного партнерства, його адміністрація поступово істотно змінила свій курс і почала відверто використовувати Україну як розмінну карту у грі з РФ.
Президент Клінтон віддав перевагу налагодженню двосторонніх відносин з Російською Федерацією, як єдиною спадкоємницею СРСР, а не налагодженню контактів з державами, які постали на теренах колишнього Радянського Союзу. Незалежна Україна розглядалася як ускладнюючий елемент у відносинах США з Росією. 1993 року президент підписав Договір про подальше скорочення стратегічних наступальних озброєнь, до якого приєдналася Україна й Казахстан.
В той же час згода України добровільно і в односторонньому порядку ліквідувати арсенал ядерної зброї, поміркована і виважена позиція України в інтенсивному діалозі з США дали можливість зняти напруженість в американсько-українських відносинах.
Адміністрація Клінтона змушена була визнати необхідність регіонально-диференційованого підходу. Першим свідченням такого повороту стала несподівана зустріч президентів Клінтона і Кравчук 12 січня 1994 року, коли літак президента США на шляху до Москви зробив посадку в Борисполі.
3-7 березня 1994 року під час візиту президента України Леоніда Кравчука до США Клінтон підписав «Спільну заяву про розвиток дружби й співробітництва між двома країнами», а 11-12 травня 1995 року вже Клінтон за запрошенням Л. Кучми відвідав Україну, підписав Спільну заяву та деякі інші документи. Політичне значення цього візиту для обох країн полягало в тому, що це був перший державний візит президента США до України.
20-22 лютого 1996 року Клінтон приймав Кучму з робочим візитом, а в червні 2000 року президент США знову відвідав Київ. Цей візит запамятався також тим, що американський лідер цитував Тараса Шевченка, заявляючи «Борітеся – поборете». Проте події, що стались перед цим, свідчать про обережну політику адміністрації Клінтона щодо України. Вона підтримала курс Джорджа Буша-старшого на скоординоване з Росією ядерне роззброєння України, що реалізували 14 січня 1994 року, коли в Москві президенти США, Росії та України підписали заяву «Про ліквідацію ядерної зброї на території України».
8 лютого 1994 року з ініціативи Клінтона представники України підписали документи, що стосувалися участі в програмі НАТО «Партнерство заради миру». У липні 1997 року на саміті лідерів НАТО в Мадриді Клінтон став одним з ініціаторів підписання Хартії особистого партнерства з Україною, проте саме президент США став ініціатором того, щоб хартію Україна-НАТО не підписали в такому вигляді, який би найбільше відповідав інтересам України. Саме США відіграли провідну роль в історичному обмеженні зовнішнього фінансування України.
Джордж Буш-молодший
Джордж Вокер Буш – молодший попри свій специфічний обрах, завжди висловлював підтримку Україні, проте в останні роки правління президента Леоніда Кучми, коли зростали авторитарні тенденції і відбувалися грубі порушення демократичних засад, теж склалися непросто. Натомість адміністрація Буша-молодшого підтримувала Помаранчеву революцію в Україні. Відносини між Україною та Америкою активно розвивались.
США підкреслювали свою зацікавленість у сильній, незалежній та демократичній Україні, надали новому керівництву України значну політичну підтримку і на міжнародній арені, і в сфері двосторонніх відносин.
У квітні 2005 року новообраний президент України Віктор Ющенко, перебуваючи з офіційним візитом у США, провів переговори з президентом Дж. Бушем-молодшим та іншими офіційними особами, виступив із промовою на спільному засіданні обох палат конгресу. Така можливість надається іноземним політикам лише у виняткових випадках.
Упродовж наступних років президент Ющенко неодноразово відвідував США з офіційними або робочими візитами. Відтоді американо-українські відносини покращились. 2006 року США скасували поправку Джексона-Веніка до Закону про торгівлю США (1974 р.) для України, що сприяло поліпшенню торговельних звязків між обома країнами. 2008 року американо-український товарооборот перевищив 5 млрд. доларів.
Барак Обама
Починаючи від самого початку російської агресії проти України президент США Барак Обама заявляв про підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, але ще під час виступу 19 березня 2014 року заявив, що США не вводитимуть свої війська на територію України. Він заявив, що збройне протистояння США з Росією було б недоречне як для Вашингтона, так і для самої України. При цьому Обама зазначив, що США не відмовляються від ідеї застосування до Росії додаткових економічних санкцій.
Він також заявив, що США мають намір мобілізувати всі дипломатичні ресурси країни, щоб переконатися в наявності сильної міжнародної коаліції, яка виступає проти втручання Росії у справи України.
28 вересня Барак Обама виключив ймовірність війни НАТО з Росією через українську кризу і виступив за політичне вирішення кризи в Україні. 18 грудня 2014 року президент Обама підписав ухвалений раніше Конгресом США «Акт на підтримку свободи України», який дозволяє доставляти в Україну зброю та ввести нові санкції проти Росії.
1 лютого 2015 року Обама заявив, що США будуть посилювати тиск на Росію і одночасно будуть допомагати Києву стабілізувати економіку країни і провести реформи. 5 лютого Джон Керрі під час свого візиту до Києва повідомив, що Обама розглядає різні варіанти допомоги України, у тому числі зброєю. Але її тоді так і не було надано.
5 серпня 2016 року Барак Обама закликав Росію і бойовиків «скласти зброю і припинити погрожувати Україні».
Дональд Трамп
Деякі зі своїх заяв щодо війни в Україні Дональд Трамп зробив ще улітку 2016 року, не будучи ще президентом США. На пресконференції, відповідаючи на питання, чи визнає він як наступний президент анексію Росією Криму, він заявив, що «розгляне це питання». Згодом, в етері телеканалу «АВС» він заявив, що «Путін не зайде до України».
15 лютого 2017 року Трамп заявив: «Росія відібрала Крим під час правління Обами. Може, Обама був занадто мякий до Росії?». За день до того прессекретар Білого дому Шн Спайсер заявив, що Трамп чекає, що Росія забезпечить деесколацію конфлікту в Україні й поверне Крим, а санкційна політика США щодо Росії залишиться незмінною. 20 червня 2017 року зустрівся з президентом Порошенком у Вашингтоні. Вони поговорили про цілісність і недоторканість України.
У грудні 2017 року Палата Представників Конгресу США підтримала проєкт оборонного бюджету США на 2018 рік, який передбачає виділення 350 мільйони доларів військової допомоги Україні та дозволяє надати літальні оборонні озброєння. 21 грудня адміністрація Дональда Трампа схвалила продаж летальної зброї Україні. Адміністрація Трампа скасувала поставки Україні снайперських гвинтівок та супутнього обладнання на суму 41,5 мільйонів доларів.
25 липня 2019 року відбулась телефонна розмова Трампа з новим президентом України Володимиром Зеленським. Деякі слова Трампа журналісти трактують як намагання переконати Зеленського почати розслідування діяльності Гантера Байдена в Україні (сина колишного війепрезидента США Джо Байдена). Згодом спікер палати представників США Ненсі Пелосі оголосив про рішення почати процедуру, мета якої – визначити, чи є підстави для оголошення імпічменту президенту США. 5 лютого 2020 року Сенат США виправдав Дональда Трампа, відхиливши зловживання владою й перешкоджанні роботі Конгресу.
5 лютого 2020 року впливовий сенатор-республіканець Чак Гресслі вказав на надання Україні летальних озброєнь у період президентства Дональда Трампа у відповідь на закиди про приязні відносини між президентом США та Володимиром Путіним.
Джозеф Байден
У січні 2021 року після перемоги на виборах Джо Байден під час телефонної розмови з президентом РФ Володимиром Путіним заявив про відкриту агресію Росії проти України, тоді як у Кремлі були не згодні з таким формуванням. У лютому 2021 році, на спеціальній сесії Мюнхенської конференції з безпеки, заявив, що підтримка територіальної цілісності України має величезне значення для Європи і США. 26 лютого Байден заявив, що його країна ніколи не визнає анексію українського півострова Крим Росією і США разом з Україною протистоятимуть агресивним діям РФ.
2 квітня 2021 року Байден провів першу після обрання президентом США розмову із президентом України Володимиром Зеленським. Глави держав обговорили повідомлення про накопичення російських військ на сході України та зусилля Зеленського щодо боротьби з корупцією. 16 березня 2022 року президент Байден повідомив, що вже цього тижня США передадуть Україні 800 систем ППО. Допомога зросте ще на 800 мільйонів долларів.
25 березня у Польщі Байден під час свого візиту до польського Женува, що поблизу українського кордону назвав Путіна військовим злочинцем. «Сполучені Штати виділять понад 1 мільярд доларів гуманітарної допомоги. Вони буде призначена для людей, які стали біженцями, які постраждали від війни в Україні», — заявив Джо Байден.
9 травня США вдруге в історії запровадили ленд-ліз для україни. Це мало прискорити доставлення нам військової допомоги. 21 травня президент Байден підписав закон про виділення Україні додаткових 40 мільярдів доларів на військову та гуманітарну сферу.
6 січня 2023 року стало відомо, що США виділили Україні новий пакет підтримки у сфері оборони на суму понад 3 мільярди доларів. Пакет допомоги включатиме бронетранспортери, самохідні гаубиці, ракетні озброєння, боєприпаси та іншу військову допомогу. Це найбільший пакет допомоги, наданий Україні. 225 мільйонів доларів призначені на модернізацію української армії. 20 лютого 2023 року Джозеф Байден прибув з неоголошеним візитом до Києва.
Президентство 46-го президента США Джо Байдена ще не закінчилось, але саме цей американський президент найбільше з усіх підтримує Україну. Тож. Йому є за що подякувати.
Коментар:
У цій статті ми проаналізували політику шістьох останніх президентів США щодо України. Від Джорджа Буша-старшого до Джозефа Байдена, і маємо зробити висновок, що всі вони нас підтримували. Хто більше, хто менше.
Перші американські лідери мали специфічну позицію щодо України, бачучи наші суспільні настрої. Ситуація почала сильно змінюватись після «Помаранчевої революції», коли до влади прийшов прозахідний Віктор Ющенко. Після проблем з Кучмою, він зміг налагодити відносини з Північною Америкою.
Потім був Янукович. При цьому президенті Україна знову почала зближуватись з Росією, і Барак Обама був сильно стриманий та обережний з Україною, але цього разу, все налагодила «Революція гідності» та прихід до влади Петра Порошенка. Тоді відносини зі Штатами остаточно налагодились. Найбільше ж нас підтримували Дональд Трамп та Джозеф Байден. Хоча після свого президенства, пан Трамп знову почав загравати з Росією та закликав нас до нейтралітету, це вже майже не має значення, хоча й зіпсувало його імідж в очах простих українців.
Володимир МУЛЯРЧУК, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства