Політичні підсумки тижня: Арешт Стерненка, оголошення Шарія у державний розшук та закриття НАБУ справи проти Порошенка
Володимир МУЛЯРЧУК, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства
Внутрішньо-політичні тенденції:
- Суд дав Стерненку 7 років тюрми:
- СБУ оголосила Шарія у державний розшук:
- НАБУ не знайшла доказів про «розкрадання» Порошенком 100 мільярдів долларів:
- СБУ провели обшуки в офісі СБУ:
23 лютого 2021 року одеського активіста та блогера Сергія засудили до 7 років тюрми.Вирок суддя Приморського райсуду Одеси завершував зачитувати під вигуки «Ганьба!». За словами самого Стерненка з посиланням на матеріали справи, прокурори вимагали для нього вісім років. Сторона захисту подаватиме апеляцію. Наразі ж Стерненка затримали в залі суду й повезли до СІЗО. Вивозити його довелося через запасний виїзд, оскільки основний заблокували його прихильники.
Вирок Стерненку стосується справи про викрадення й катування керівника одеського відділення проросійської партії «Родіна» Сергія Щербича у квітні 2015 року. За кілька днів до того, як Щербич мав отримати мандат депутата однієї з райрад Одеської області, його викликали на зустріч, а звідти відвезли у невідомому напрямку з мішком на голові, били і вимагали відмовитися від депутатства. За версією слідства, одним з чоловіків у масках, які напали на Щербича, був Сергій Стерненко. Сам Стерненко відкидає свою причетність до викрадення, а справу називає сфабрикованою. Перед початком судового засідання під будівлю суду почали сходитися десятки людей, аби підтримати Стерненка. Серед них була, зокрема, Уляна Супрун.
Акція на підтримку Сергію Стерненку
Після оголошення судового вироку під будівлею суду прихильники Стерненка почали скандувати «Свободу Стерненку!» і «Аваков — чорт!», а також кидати димові шашки. Сергій Стерненко звинувачує у причетності до справ проти себе представників юриста Андрія Портнова — заступника голови Адміністрації президента Януковича, який повернувся в Україну після перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського. «Офіційно їх немає у процесах проти мене (крім справи щодо моєї оборони), і законно вони щось робити в них аж ніяк не можуть. Тобто цей непокараний служник Януковича та агент РФ або бреше та надуває щоки, або публічно зізнається у незаконності процесів проти мене», — написав Стерненко у Facebook 19 лютого.
Андрій Портнов справді часто пише про Сергія Стерненка у своєму Telegram і називає того «одеським вбивцею, якого покриває влада».
25 лютого Служба безпеки України оголосила у державний розшук блогера Анатолія Шарія після того, як він не з'явився у спецслужбу для участі у допиті у якості підозрюваного. Як повідомили НВ в СБУ, слідчі ознайомили адвоката Анатолія Шарія Валентина Рибіна з матеріалами провадження, які слугували для повідомлення про підозру його підзахисному. Рибіну також вручено клопотання щодо обрання запобіжного заходу Шарію, яке далі буде скеровано до суду.
За даними СБУ, з 2012 року він сприяв державним та неурядовим структурам РФ у проведенні спеціальних інформаційних операцій проти України. Слідство встановило, що пропагандист займався дискредитацією державної політики України, умисно і цілеспрямовано поширював маніпулятивну, спотворену інформацію про урядові ініціативи та події на Донбасі. У разі доведення його провини Шарію загрожує до 15 років позбавлення волі.
25 лютого Національне антикорупційне бюро України підтвердило закриття одного з кримінальних проваджень, фігурантом якого був п'ятий президент України Петро Порошенко. Ідеться про досудове розслідування за двома статтями Кримінального кодексу: про привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем та про відмивання доходів. Його зареєстрували за заявою групи народних депутатів від Опозиційної платформи — За життя.
У НАБУ стверджують, що підставами для відкриття справи була ухвала Вищого антикорупційного суду від 9 січня 2020 року, яка зобов'язала детективів зробити це. «За результатами здійснення досудового розслідування встановлено відсутність події кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 209, частиною 5 статті 191», — заявили в бюро.
Там додали, що у зв'язку з цим 25 січня 2021 року ухвалили рішення про закриття кримінального провадження «через відсутність події кримінальних правопорушень». Як повідомили виданню в НАБУ, підставами для закриття справи стали проведені слідчі дії та їхні результати, а також інші докази та дані «у їх сукупності та взаємозв'язку, які грунтуються на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, викладених у колективному зверненні народних депутатів України».
У лютого вечері, 25 депутат ОПЗЖ Ілля Кива поширив інформацію, що СБУ нібито проводить обшуки в офісі партії у Києві. «Зараз я перебуваю в офісі „Опозиційної платформи — За життя“. Внизу зараз працює Служба безпеки України, спецпідрозділ, який заарештовує людей прямо в ці хвилини. Про це ще ніхто не знає. Внизу йде прийом, йде робота спецназу СБУ. В таких умовах ми нині знаходимося. Заарештовують співробітників офісу „Опозиційної платформи — За життя“, — заявив Кива. Проте у коментарі BBC News Україна пресслужба СБУ заперечила цю інформацію.
Там пояснюють, що, за попередніми даними, сьогодні мав місце конфлікт поблизу будівельного майданчика по вулиці Казимира Малевича у Києві, де представники кількох громадських рухів та організацій проводили акцію протесту проти будівництва. „До них під'їхав мікроавтобус, в якому знаходились особи з травматичною та гладкоствольною зброєю — вони здійснили серію пострілів у протестувальників. Декільком учасникам акції були завдані ушкодження“, — кажуть в СБУ.
„Тобто, вони (слідчі дії) жодним чином не пов'язані з політичною діяльністю зазначеної партії“, — запевняють в СБУ. Поліція також повідомила, що отримала о 16 годині повідомлення про стрілянину біля будівництва. Постраждалих не було, проте для затримання порушників на автомобілях почали спецоперацію. Згодом поліцейські затримали два автомобілі, на яких втекли стрільці. Водночас у самій ОПЗЖ такі пояснення не сприймають і говорять про навмисну провокацію з боку силовиків.
Зовнішньополітичні тенденції:
- Україна – НАТО
- Україна – Латвія
25 лютого президент Зеленський заявив генсеку НАТО Єнсу Столтенбергу про те, що отримання Плану дій щодо членства у НАТО є кінцевою метою України. „Приємно почути від генсека Єнса Столтенберга, що двері НАТО відчинені для України. Вдячний, що Ви особисто та члени НАТО підтримуєте нас у прагненні до членства в НАТО. Наша найближча мета — ПДЧ. Ми серйозно ставимося до реформ, оскільки вони в першу чергу покращують наш оборонний сектор“, — написав Зеленський у Twitter за результатами телефонної розмови з генсеком НАТО.
Нагадаємо, посол Британії у Києві Мелінда Сіммонс вважає, що Україні передусім слід зосередитися на структурній реформі оборонного відомства, а не наполягати на Плані дій щодо членства у НАТО. Як повідомлялося, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль розраховує, що Україна зможе отримати план дій щодо членства у НАТО (ПДЧ) одночасно з Грузією.
24 лютого Латвія передала Україні медичні легкоброньовані автомобілі. Участь в передачі медичних бронемобілів взяли міністр оборони Андрій Таран та заступник керівника Офісу президента Роман Машовець. Вже найближчим часом ці автомобілі відправлять у військово-медичні підрозділи Збройних сил. „Латвія з перших днів російської агресії проти України почала надавати підтримку нашій державі. Сьогодні ми вчергове бачимо ще одне свідчення її солідарності у нашій боротьбі за відновлення територіальної цілісності“, – сказав Таран.
Як розповів латвійський посол Юріс Пойканс, загалом Латвія вже передала українській армії 7 таких медичних броньованих автомобілів.
Коментар:
Цей тиждень був неоднозначним. З одного боку, було зареєстровано в Раді закон про колабораціонізм, який передбачає заборону обіймати державні посади ряду осіб, а спецслужби провели обшуки в офісі „ОПЗЖ“, з іншого боку суд засудив проукраїнського активіста Сергія Стерненка до 7 років тюрми через нібито викрадення депутата партії „Родіна“, що викликало протести у ряду міст. Деякі політики та активісти відразу звинуватили у цьому президента. Пізніше „УП“ поширила інформацію, що президент Зеленський не втручався у судовий процес і у літку минулого року навіть мав зустріч із Стерненком та пропонував йому посаду, але цим вироком відразу скористувалась „ЄС“ Петра Порошенка.
Тут дуже доречним є коментар директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика, який каже, що „за присуджених Стерненку 7 років відповідальність покладають саме на президента Зеленського. Як на мене, це дуже схоже на справу по вбивству Шеремета, коли арештували Антоненка, Кузьменко та Дугарь, за яких бореться патріотична спільнота. Так ось, це відбулось одразу після Нормандського саміту в Парижі, де нібито частина цієї самої спільноти побачила в президенті відблиск адекватності та захист українських позицій. І ось після цього призначають винних у справі, де докази шиті білими нитками. Зі Стерненком схожа історія — президента підставляють. Та й суддя у справі попався зі «шлейфом», тож все це допомогло «підвісити» Зеленського, я б сказав так, адже зараз почнуться акції протесту націоналістів, буде розгойдування вулиці“, — відзначає експерт.