Володимир МУЛЯРЧУК, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства

27 серпня пройшло 100 днів після того, як шостим президентом України став шоумен Володимир Зеленський. Тож, настав час підбити перші підсумки його діяльності на посаді голови держави.

Як відбувалась інавгурація?

Інавгурація шостого президента України відбулась 20 травня, хоча новообраний президент наполягав на проведенні церемонії 19 травня. Втім, ця пропозиція не була підтримана народними депутатами та частиною суспільства, оскільки цей день припав на День пам'яті жертв політичних репресій. Серед почесних гостей на урочистій церемонії у Верховній Раді перебували президенти 5 держав: Грузії – Саломе Зурабішвілі, Естонії – Керсті Кальюлайд, Латвії – Раймондс Вейоніс, Литви – Даля Грибаускайтк та Угорщини – Янош Адер (Це небагато, бо, наприклад, на інавгурації Порошенка у 2014 р. були присутні президенти 13 країн). Також були присутні представники Азербайджану, Чехії, Туреччини, Казахстану, Польщі, Молдови, Білорусі, Болгарії, Вірменії, Румунії, США та Канади.

На початку своєї інавгураційної промови Зеленський заявив, що «кожен з нас президент. Не 73 відсотки, які за мене голосували, а всі 100 відсотків українців. Це не моя, це наша спільна перемога. І це – наш спільний шанс, за який ми несемо спільну відповідальність…» Він підтвердив, що курс на євроатлантичну інтеграцію збережеться, а своїм найпершим завданням назвав припинення вогню на Донбасі і додав, що заради цього готовий на все, але більш конкретно не пояснив. Також він натякав, що будуть знижені тарифи, підняті зарплати і пенсії, обіцяв створювати нові робочі місця, покращити стан медицини та доріг, припинити «відкати», «потоки» і «дерибан».

Зеленський закликав депутатів ухвалити Закон про скасування депутатської недоторканності; Закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення; Багатостраждальний Виборчий кодекс і зробити відкриті списки. Попросив звільнити з посад голову СБУ, Генерального Прокурора та Міністра оборони. Після цього об'явив про розпуск Верховної Ради України 8-ого скликання.

Дострокові парламентські вибори

21 липня відбулись дострокові парламентські вибори, на яких партія «Слуга народу» набрала 43, 16% голосів (6 307 793 виборців), на другому місці була «Опозиційна платформа – За життя» — 13%, «Батьківщина» — 8%, «ЄС» — 8% та «Голос» — 5, 82%. За результатми цих виборів президентська політична сила вперше в історії України отримала однопартійну більшість.

Кадрова політика

Після перемоги Зеленського на президентських виборах суспільство чекало, що у владі стане більше нових облич. Однак, як і раніше на ключові посади президент призначає своїх друзів та бізнес-партнерів.

Відразу після виборів Адміністрацію Президента України було реорганізовано в Офіс Президента. Його очолив юрист Андрій Богдан, який у 2010-2014 роках працював урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики в Уряді Азарова та був адвокатом олігарха Коломойського. У серпні ряд ЗМІ повядомляли, що у США не були задоволені призначенням Андрія Богдана і навіть була інформація, що він нібито йде у відставку, щоправда, пізніше ця інформація не підтвердилася.

Секретарем РНБО було призначено Олександра Данилюка, а першим заступником голови СБУ – Івана Баканова – близького друга Зеленського, керівника «Студії Квартал 95».

Як пише «Українська правда», швидше за все, новим головою уряду стане Олексій Гончарук – заступник керівника Офісу президента, юрист за освітою. Головою Верховної Ради – політтехнолог Дмитро Разумков. Хто стане першим віце-спікером поки невідомо. Спочатку ЗМІ писали, що ним може бути Руслан Стефанчук, потім з'явилась інформація, що це буде позафракційний депутат Ірина Костаневич. У «Європейській солідарності» на цю посаду висунуть Мустафу Джемілєва.

Керівником української групи на переговорах в Мінську було знову призначено другого президента України Леоніда Кучму, який у жовтні 2018 року повідомив про завершення своєї роботи у Тристоронній контактній групі.

Зовнішня політика

Перший закордонний візит Зеленського був до Брюсселю. Під час зустрічі із президентом Європейської Ради Дональдом Туском він закликав ЄС посилити санкції проти Росії та подякував за незмінну позицію ЄС на підтримку України. В свою сергу, Дональд Туск запевнив, що ЄС надалі підтримуватиме територіальну цілісність України та назвав перший візит президента України до Брюсселя «дуже серйозним сигналом», а Зеленський відповів, що буде радий вітати європейських партнерів 8 липня на саміті Україна – ЄС у Києві. Також, він зустрівся з президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером, генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, президентом Польщі Анджеєм Дудою, представником ЄС із закордонних справ і безпекової політики Федерікою Могеріні та іншими європейськими політиками.

22 серпня під час телефонної розмови з прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо Зеленський подякував за послідовну позицію Канади щодо неможливості повернення Росії до «Великої сімки» перед лицем триваючої агресії на Донбасі та окупації Криму.

1 вересня у Варшаві повинна відбутися зустріч між Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом. Вони планують обговорити питання військово-технічної співпраці між Києвом та Вашингтоном, протидію агресії РФ в Україні та майбутній візит президента України до США.

Попри збереження зовнішньополітичного курсу на євроатлантичну інтеграцію, за цей час для України відбулись і негативні події. Наприклад, повернення Росії в ПАРЄ, що відбулося в ніч на 25 червня. Це говорить про те, що у перші сто днів президентства Зеленського Україна втрачає свої позиції на зовнішньополітичній арені.

Війна на Донбасі

5 серпня відбувся перший візит президента Зеденського на Донбас, під час якого він привітав жителів Слов'янська, Краматорська та інших міст з п'ятою річницею визволення. Він також заявив, що першочерговими завданнями України на Донбасі є нормальне водопостачання, якість питної води, відновлення Краматорського аеропорту, погашення боргів шахтарям, лікарні і найболючіше – дороги.

Володимир Зеленський під час візиту на Донбас

7 серпня в ході телефонної розмови, яка відбулась між Путіним та Зеленським після загибелі 4 українських військових, президент Росії висунув умови деесколації ситуації на Донбасі. Після розмови Зеленський повідомив, що попросив главу Кремля «вплинути на ту сторону, щоб вони припинили вбивати наших людей» та ініціював якнайшвидшу зустріч в нормандському форматі. У Кремлі знову сказали про необхідність надати «ДНР» і «ЛНР» особливий статус і налагодити з ними діалог, в тому числі в рамках тристоронньої контактної групи в Мінську.

24 серпня під час святкування Дня Незалежності В. Зеленський порівняв Крим і Донбас з «двома дітьми, яких відібрав сусід». 28 серпня під час зустрічі з радником президента США з національної безпеки Джоном Болтоном Зеленський заявив, що Україна вітала би приєднання США до нормандського формату. Нагадаємо, що у своїй передвиборчій програмі він повідомляв про намір запросити Великобританію і США в нормандський формат.

Виконання передвиборчих обіцянок

Свою передвиборчу програму Володимир Зеленський як кандидат у президенти опублікував в кінці січня. У ній він описав своє бачення ідеальної України. Новоспечений політик обіцяв, що йде на один термін, щоб змінити систему заради майбуттнього.

Зеленський обіцяв, що його перший законопроект буде «Про народовладдя» і пояснив, що «у ньому ми разом закріпимо механізм, за яким тільки Народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії. У сучасній Україні це повинно відбуватися із максимальним використанням новітніх технологій».

Він кажав, що повага до людської гідності повинна стати основним принципом у діяльності держави. Основою довіри у суспільстві він назвав справедливість. Обіцяв повернути довіру і повагу до суду. Однак наразі судова система краще працювати не стала. Досить показовою була ситуація з Олександром Онищенком, який відразу після виборів повернувся в Україну. Так само безперешкодно, як і Портнов. Спочатку Шостий апеляційний суд дозволив Онищенку брати участь у виборах до Верховної Ради, але потім Верховний суд все ж таки задовільнив апеляцію ЦВК і зняв його з виборів. Також досить неоднозначною була ситуація із колишнім головою Одеської ОДА Михайлом Саакашвілі, коли Печерський районний суд дозволив йому балотуватися у народні депутати, підтвердивши факт його 5-ти річного проживання в Україні, що є необхідною умовою для участі у виборах.

Іншою важливою обіцянкою кандидата було швидке врегулювання конфлікту на Донбасі. Щоправда, пізніше політтехнолог Дмитро Разумков визнав, що швидко закінчити війну на Донбасі не вдасться. «Звичайно, від нас хотітимуть швидкого закінчення війни, хоча всі розуміють, що закінчити швидко її не вдасться, і вирішує це зовсім не парламент. Це великий шлях, який повинна пройти вся країна, всі ми разом», – пояснив він. 18 серпня на прохання журналіста конкретизувати, які непопулярні питання новообрані депутати готові вирішувати насамперед, голова «Слуги народу» назвав ринок землі. «Ринок землі, звичайно, суперечливе питання. Його вирішення, з одного боку, може знизити підтримку, але, думаю, нам вдасться вирішити його так, що це зіграє нам у плюс», – сказав Разумков. Але при цьому відмовився говорити про конкретні законопроекти «до закінчення їх аналізу і початку слухань».

На запитання про те, які три завершені реформи він хотів би побачити підсумком своєї роботи в парламенті, Разумков відповів: «Це велика політична реформа, яка містить багато компонентів, і антикорупцію зокрема. Це освітня і медична реформи, перебігом яких я незадоволений».

Ще Зеленський пропонував в разі його приходу до владиввести грошову винагороду за здачу корупціонерів. Схоже, що від цієї ідеї в Офісі Президента не відмовились. Там вважають, що якщо буде мотивація людей, які займаються викриттям топ-корупціонерів, відповідно і процес боротьби з цим явищем стане більш ефективним. Заступник керівника ОП Руслан Рябошапка 20 липня заявив, що «ті, хто буде повідомляти про масштабні корупційні схеми, що завдають державі значних збитків, будуть заохочуватися матеріально. Ця винагорода буде в межах 10% від суми відшкодованих державі збитків або від розміру хабара…»

Висновок:

Отже, за перші сто днів президентства Володимира Зеленського можна зробити висновок, що він не реваншист. Офіційо курс на членство в ЄС та НАТО зберігається, але усе залежатиме від того, наскільки ефективним буде процес проведення реформ. Наразі якихось дійсно серйозних кроків у цьому напрямку «Зе-команда» не зробила, а кадрову політику Зеленського важко назвати успішною.

Тим не менш, рівень підтримки президента залишається рекордно високим. Опитування КМІС та фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва показують, що майже 63% українців позитивно оцінюють діяльність Зеленського у перші 100 днів на посаді президента. Тобто, очікування у суспільства високі, але якщо не відбуватимуться системні зміни рівень довіри до президента знижуватиметься.

Тепер Зеленський має найбільшу партію у парламенті і при бажанні його команда може зробити революційні зміни, але чи є у Володимира Олександровича на це політична воля та бажання, покаже вже новий політичний сезон, який розпочнеться дуже скоро.