В Україні зараз триває епоха оверсайзу.

І це стосується не тільки цих милих гігантських жіночих пуховиків, в котрі легко можна залізти ще комусь під час того, як його власниця у ньому розташована і ніхто не зауважить різниці.

Оверсайз в усьому. Люди беруть на себе посади, ролі та обов'язки, котрі цілком очевидно, що на них трохи завеликі. Але окрім них просто більше нема кому. Вони пірнають у гігантські океани відповідальності і не-зовсім-компетенції і пливуть, вже по ходу добираючи недобране.

Українці купили собі трохи завелику країну, на виріст. Зараз у її носаках ще трохи забагато вільного місця і задовгі рукави. Україна заширока в плечах для більшості українців і наразі не лягає як слід. Але вони обов'язково доростуть.

Доберуть досвіду, свідомості, любові і відповідальності. Виростуть як люди і як громадяни. І сподіваються, що на другий рік вже буде добра.

Є дуже помічна теза, котра полегшує кар'єрні стрибки.

Fake it till you make it.

Придурюйся, аж доки не вийде по-справжньому.

Тому ми зараз усі трохи придурюємось нормальними, цивілізованими і демократичними, але трохи вже і по-справжньому.

Щоразу більше.