З Його інтерв'ю на УНІАН далекого 2010:
" — Ви десь казали, що виступаєте за від'єднання Криму й Донбасу від України як такої…
- Ні-ні, не так це все однозначно й прямо… Але: залишаючи шанс для українського майбутнього, треба розглядати цю опцію, якщо ми, звісно, хочемо зберегти шанс. Тобто якщо ще колись станеться таке чудо, що в Україні знову переможуть, умовно кажучи, помаранчеві, то треба буде дати можливість Кримові й Донбасу відокремитися.
- А чим Крим і Донбас, на вашу думку, заважають Україні розвиватися?
- Скажемо так, політично це інша нація. Я вже зараз етнічних моментів не чіпаю, лише політичні. Так от – політично це частина російської нації. Я не хочу сказати, що всі поголовно там такі, але тій українській меншині, яка там є, простіше запропонувати еміграцію сюди, бо вони й так там загнані в кут, постійно переслідувані, не можуть реалізувати жодного проекту.
Як на мене, ми постійно тішимо себе якоюсь ілюзією територіальної цілісності, якої і так немає. Вона існує сьогодні тільки завдяки тому, що їхній хлопець сидить у Києві на престолі. Тобто одна сьома України робить свій вирішальний внесок у те, як жити країні в цілому. Тому я б не відмовлявся від такого проекту і не робив би взагалі цю кляту цілісність якоюсь догмою. Тобто чого впиратися в те, що насправді нищить нас і губить? …
Я ніколи не підраховував спеціально, але, як кажуть, на око – наш проукраїнський політикум без цих двох регіонів на кожних виборах мав би десь понад сімдесят відсотків. Тобто була б така стійка проукраїнська більшість у парламенті, стійка проукраїнська влада і західний вектор був би поза дискусіями."
Допитливий читач уже пригадав, що тоді зчинилося. Особливо старалися щирі українці. А незабаром прийшов 2014-й. До влади прийшли "умовно кажучи, помаранчеві" які дали "можливість Кримові й Донбасу відокремитися". Українська меншина, яка там була, емігрувала сюди. "Одна сьома України" вже не "робить вирішальний внесок у те, як жити країні в цілому". Виникла більш-менш стійка проукраїнська більшість у парламенті і ніби проукраїнська влада. І західний вектор поза дискусіями.
Щоправда, наприклад, молдавани ще на зорі своєї незалежності додумалися до формули щастя: мінус електорат Придністров'я. Але у самої геніальної на світі нації свій шлях до щастя і своє ставлення до пророків.
Та як би там не було, а "шанс збережено" і його потрібно використати. Тому нещодавно Пророк ознайомив широкий загал з тим як цей шанс потрібно використати. Елементи гумору\сарказму не змогли прикрити ідею від вороженьок і знову піднявся лемент упереміжку з гавканням. Знову традиційно попереду украіноязичниє украінци. Але пророцтво висловлено і залишилася дрібничка: зачекати якийсь час щоб його перевірити.