Українські ЗМІ розповсюдили повідомлення: «Ми підтримуємо дії Уряду Іспанії, спрямовані на врегулювання кризи в рамках чинної Конституції, дотримання законодавства та забезпечення поваги до прав усіх громадян» — йдеться в заяві МЗС України. Або: «Україна підтримує державний суверенітет та територіальну цілісність Іспанії у межах міжнародно визнаних кордонів», — написав глава МЗС Україна Павло Клімкін.

Це нагадало мені висловлювання переляканих маститих світових політиків періоду розвалу імперії русскіх під назвою СССР. Тоді політична доцільність таких висловлювань багатьом українцям була не зрозуміла, дивувала і ображала. А зараз мало хто пам'ятає тих маститих і тримає на них образу.

«Калібр» у МЗС України та Павла Клімкіна не дуже маститий. Та й про Україну чули не всі каталанці. Але очі у Сірка позичати доведеться.

Бо крім права нації на самовизначення у даному випадку є ще й бажання нації каталанців відновити втрачену у 1476 році державність. Бо є несприйняття присвоєної у минулому столітті Франком (не Іваном) мові кастильців рангу «общєпанятнава і магучєва» і закріпленого в конституції 1978 року терміну "castellano" щодо назви державної мови. Бо частина населення Іспанії вживає термін «іспанська мова» для позначення чогось чужого відносно своєї мови і території. Бо прийшла пора остаточного розвалу утвореної кастильцями-«сабіратєлямі зємєль іспанскіх" імперії під назвою "Іспанія".

Але в МЗС України цього не розуміють. Бо досі живуть в російській імперії, бо досі гидують розмовляти українською мовою, бо для них війна на сході – це вимушений захист свого статусу і свого бізнесу від зазіхань московського клану бариг і орди чиновників.

Рано чи пізно, але на Піренейському півострові виникне декілька держав. Тому стратегічно краще жувати або, як кажуть у народі, мовчати у шматинку.

А якщо захочеться щось сказати стратегічно важливе то слід пригадати спільну з каталанцями історію. Адже назва Каталонії походить від назв ґотів і аланів, які свого часу мешкали на території сучасної України.

Довідка для МЗС України.

Ґоти ввійшли на Піренеї у 416 році за наказом імператора Максима для боротьби з вандалами-селінгами, свевами та аланами. До кінця століття вони підпорядкували собі провінції Гіспанії і разом з аланами залишили свої імена у новій назві Тарраґони: тепер вона стала зватися Каталанія (початкове "ґ" зазнало оглушення).

Ґоти Західної Європи дістали назву вестготів; вони ж придумали собі ім'я "візиґоти" (мудрі ґоти). Це частина ґотів-тервінґів («лісові"), яка після появи у Наддніпрянщині гунів (376 р.) і перших зіткнень з ними прийняла мудре рішення стати каталанцями. Тут доречно зазначити схожість назви українського міста Трахтемирів і поширеного свого часу в Астурії ґотського чоловічого імені Трахтемірус.

Алани захопивши Скіфію почали ще до приходу гунів активно освоювали Європу і згодом спільно з германським племенем вандалів заснували державу аж на півночі Африки. Академік Абаєв довів, що притаманне українцям, словакам і чехам гекання (фрикативне "Г") запозичене від аланів і їх родичів скіфів.

І на перспективу про Ломбардію. Назва походить від германського племені лангобардів, які спільно з остроґотами і гепідами заснували свого часу державу на півночі Італії. Остроґоти – це нащадки частини ґотів-ґревтунґів («степових"), що відмовилася, на відміну від частини ґотів очолюваних онуком Ґерманариха, залишитися на території України під владою гунів. Серед мешканців Ломбардії є звичними прізвища з закінченням на –енґо: Мартиненґо, Романенґо. Плем'я згаданих гепідів теж певний час мешкало у наших краях.