Загальновідомо про київських князівен, які займали престоли середньовічної Європи, як от, наприклад, Анна Ярославна – королева Франції, її сестри Єлизавета Ярославна – королева Норвегії і Анастасія – угорська королева та деякі інші.

Менш відомо, що король Данії Вальдемар І, прозваний данцями Великим, також мав київське походження. Існує помилкова думка, що ім'я Володимир походить від германського Вальдемар (нім. Waldemar, дан. і швед. Valdemar). Але насправді все було як раз навпаки.

Принца данського, що згодом став королем Вальдемаром Великим, назвали на честь його прадіда – великого київського князя Володимира Мономаха. Цікаво, що самого Мономаха також назвали на честь прадіда – князя Володимира Великого.

Син Мономаха Мстислав Володимирович в Європі був відомий як Гаральд, названий так матір'ю принцесою Гітою на честь діда — Гарольда II Годвінсона, останнього англосаксонського короля. 1095 року Мстислав одружився на дочці шведського короля Інге I принцесі Христині, яка народила йому багато дітей. Та для нас найцікавішим є те, що одна з його дочок, слов'янське ім'я якої не збереглося, на Заході була відома, як Інгеборга, і стала матір'ю майбутнього данського короля Вальдемара І Великого.

Близько 1116 року було укладено шлюб між Інгеборгою і Кнудом Лавардом, герцогом південної Ютландії, сином данського короля Еріка I Доброго. В «Історії данських королів» поетично описується сватання Кнуда, якого його посол вихваляє при дворі Мстислава Володимировича. Після заміжжя разом з чоловіком Інгеборга Мстиславівна занурилася в боротьбу за данську корону, претендентом на яку він був. У розпал цієї боротьби у 1131 році внаслідок палацових інтриг Кнуд був убитий.

Інгеборга, яка перебувала в очікуванні народження свого первістка, була змушена шукати притулку у батька в рідному Києві. Саме тут через кілька днів після смерті чоловіка в Інгеборги народився син, якого назвали на честь діда його матері – Володимиром і ім'я якого данці згодом переробили на Вальдемар. Про те, що Вальдемар Великий народився не в Данії, а на Русі прямо свідчать скандинавські саги. Наступного 1132 року князь Мстислав помер, але перші дитячі роки Вальдемар провів у Києві.

Повернувшись до Данії, Вальдемар виховувався в родині впливового данського феодала Асера Ріга. У 1147-1157 роках він став герцогом Шлезвігу, а з 1157 року — королем Данії, вступивши на престол після довгої міжусобної війни з іншими претендентами Свеном ІІІ і Кнутом V.

Отримавши владу, Вальдемар став проводити політику на зміцнення свого внутрішнього становища та посилення впливу країни у Балтиці. Вальдемар вів війни з великою майстерністю і дуже вдало, при повній підтримці церкви, оскільки крім територіального розширення меж держави король сприяв і поширенню християнства. Завдяки його успіхам ім'я Вальдемар стало для скандинавських монархів династичним. Окрім Вальдемара І в історії Данії відомі Вальдемар ІІ, Вальдемар ІІІ і Вальдемар IV, а Вальдемар І Біргерсон був королем Швеції.

Цікаво, що саме Вальдемар І подарував синові Асера Ріга епископу Абсалому невеличке сільце Гавн, яке той перетворив на укріплене місто, що згодом отримало назву Копенгаген.

Будучи сином київської князівни, Вальдемар у 1157 році одружився з полоцькою князівною Софією Володарівною, яка також походила з роду Володимира Великого — була нащадком його сина Ізяслава, якого вважають засновником полоцької княжої династії.

Вальдемар мав кілька дітей, серед яких: наступні королі Данії Кнуд VI і Вальдемар ІІ Переможець, королева Швеції Рікса — дружина короля Еріка Х Кнутсона та королева Франції Інгеборг — дружина короля Філіпа ІІ Августа. Найдивовижнішим є той факт, що Філіп ІІ також був нащадком київської князівни – а саме праправнуком знаменитої Анни Ярославни.

Помер Вальдемар Великий у 1182 році і був похований в королівській усипальниці у церкві святого Бендта міста Рінгстед, де згодом йому було встановлено пам'ятник.