У США обидві партії – Демократична та Республіканська – підтримують надання Україні керованих балістичних ракет ATACMS для ракетних систем залпового вогню HIMARS.

Заклики американських законодавців до негайних поставок посилилися після публікації відео з жорстокими тортурами та вбивством українського військовослужбовця та теракту в Оленівській колонії, де окупанти вбили 50 полонених, у тому числі захисників Азовсталі.

В американському уряді вважають, що зробити це необхідно терміново. Про це 28 липня заявила членкиня Палати представників від Демократичної партії США Елісса Слоткін.

Тактичні ракети ATACMS – це балістичні снаряди, що дозволяють стріляти на дистанцію до 300 кілометрів і заподіювати великі руйнування. Існує кілька їх модифікацій, які відрізняються дальністю та точністю. Різні модифікації ракети ATACMS мають дальність стрільби від 165 до 310 км. Чим більша дальність – тим краще, тому що в цій війні той, хто може бачити на більш далекі відстані, хто може стріляти на далекі відстані, перебуватиме у більш вигідній позиції.

ATACMS – не нове покоління ракет. Це класична балістична ракета, розроблена ще наприкінці 1980-х років і далі проходила лише модернізацію. Для армії США вона вже вважається застарілою і знята з виробництва.

Спочатку вона створювалася для знищення насамперед позицій протиповітряної оборони, передових точок заправки паливом, пунктів управління та подібних об'єктів.

Ракети не мають своєї оригінальної пускової установки, але їх можна запускати з M270 MLRS та M142 HIMARS, у яких 227-мм реактивні установки замінюються на одну велику пускову трубу. Вони бувають як касетними, так і уламково-фугасними.

Якщо Україна отримає ракети ATACMS, то, швидше за все, вони належать до типу M48, M57 або M57E1 — все з комбінованою інерційною та супутниковою системою наведення, дальністю до 300 кілометрів та 250-кілограмовою фугасною бойовою частиною.

Завдяки ATACMS українські військові матимуть можливість бити по стратегічних об'єктах окупантів на території Криму. Це стосується і Кримського мосту – головної артерії для перекидання російських військових та техніки на півострів – та метою №1 для ЗСУ.

Крім того, під удар потрапляють залізничне сполучення в Криму, склади зі зброєю та військові бази, кораблі в портах та інші цілі, яких на півострові накопичилося безліч з 2014 року.