Німецький оборонний концерн Rheinmetall повідомив, що готовий поставити Україні важку бронетехніку зі своїх складів, зокрема мова йде про 50 одиниць танків Leopard 1. І тепер справа лише за рішенням німецької влади. Основний бойовий танк Leopard 1, попри вік, ще перебуває на озброєнні п'яти країн, включно з двома країнами НАТО.

Leopard 1 створювався у 50-х роках як спільний проект Італії, Франції та ФРН, але у підсумку партнерство розсипалося і завершували роботи лише німці. В результаті у 1965 році Бундесвер взяв цей танк на озброєння. На середину 60-х років Leopard 1 мав найкращу у своєму класі 105-мм британську нарізну гармату з довжиною ствола у 52 калібри. 

Чи є Leopard 1 старим танком — безперечно так. Але не треба забувати, що у 1968 році у СРСР на озброєння був прийнятий Т-64А зі 125-мм гарматою та механізмом заряджання. Саме Т-64 після численних модернізацій продовжує залишатися основним бойовим танком України. Як і його варіація Т-72 — армії РФ. Тобто за часовими рамками Leopard 1 не надто далекий, як це може показатися, на перший погляд.

Також слід зважити, що Бундесвер зняв останні Leopard 1 з озброєння у 2010 році. До цього це зробила Данія, Фінляндія, Італія, Нідерланди, Бельгія, Норвегія, Канада та Австралія. Загалом танк розійшовся «тиражем» у 6565 одиниць, а у Туреччині та Греції, які є країнами НАТО, він і досі несе службу.

Але треба бути реалістами щодо можливостей цієї машини, навіть з урахуванням п'яти глобальних модернізацій. Бо вже у середині 70-х років у Німеччині остаточно дійшли висновку, що подальший розвиток Leopard 1 менш доцільний ніж перехід на новий зразок. Тому у 1977 році розпочали серійне виготовлення Leopard 2, який зараз знаходиться на озброєнні Бундесверу.

Таким чином протягом ще трьох десятиліть у Німеччині на озброєнні перебувало два танки: Leopard 1 та Leopard 2. І попри все, можливості старої машини намагались утримувати на певному рівні завдяки модернізації, спочатку А4, а потім А5. 

У 1974 році Leopard 1 пройшов глобальну модернізацію А4, отримавши, зокрема, башту з кращим рівнем захисту, нову прицільну систему, комп'ютеризовану систему керування вогнем та стабілізатор гармати. Збільшену до 42,4 тонни вагу компенсували новим дизельним мотором потужністю 830 кгс.

У 1987 році Leopard 1 пройшов свою останню модернізацію A5. Її метою було інтеграція нової системи управління вогнем з Leopard 2 з лазерним далекоміром та двома незалежними прицілами з нічними режимами. Саме в такому вигляді ця машина і зберігається на складах Rheinmetall.

На додаток варто зазначити, що захист танка стало можливо посилювати додатковими листами бронювання. А бойову потужність було підвищено шляхом додавання нових підкаліберних снарядів з підвищеним бронепробиттям. До речі, показники пробиття західних підкаліберних 105-мм снарядів аналогічні 125-мм радянським.  

Нещодавно в іспанській пресі з'явилась інформація, що Мадрид може передати Україні одразу до 40 танків Leopard 2A4 німецького виробництва. Такий сценарій цілком можливий, бо не завдасть критичної шкоди обороноздатності іспанської армії.

Загалом танк Leopard 2 — один з найвідоміших та найпопулярніших танків другої половини XX сторіччя. Він розійшовся тиражем понад 3600 одиниць та у бронетанковому світі є справжньою «іконою». В ньому дійсно вдалось вдало поєднати всі характеристики машини.

Своє коріння танк бере з німецько-американського проекту 60-х років MBT-70, який згодом розділився на дві окремі національні розробки — майбутні Leopard 2 та ще один відомий танк M1 Abrams.

В результаті німецькій компанії Krauss-Maffei Wegmann вдалось зробити більш ніж революційну за своїми можливостями машину, серійне виробництво якої розпочалось у 1979 році. Зокрема вже тоді були закладені всі чотири головні компоненти ефективності танка на полі бою: вогневі потужності 120-мм гармати, високий рівень захисту, маневреність та досконала система управління вогнем.

І з кожною новою модернізацією машини всі ці чотири параметри лише зростали. Зокрема у версії Leopard 2A4, серійне виробництво якої тривало з 1985 по 1992 рік вже були встановлені тепловізійні приціли від Zeiss, повністю цифрова система управління вогнем, встановлена нова башта з бронею з елементами з вольфраму та титану, а у арсенал додані нові типи боєприпасів.

Зокрема панують твердження, що у лобовій проекції Leopard 2A4 тримає 125-мм підкаліберний боєприпас радянських танків на відстані 1,5 км. А гладкоствольна гармата Rh-120 від Rheinmetall з довжиною ствола 44 калібри, яка встановлена на Leopard 2A4, пробиває до 560 мм танкової броні на відстані 2 км. А щодо дальності знищення цілей, то зазначається, що Leopard 2 здатний вести ефективний вогонь на дальності до 5 км під час руху по бездоріжжю. 

Все це зробило Leopard 2A4, беззаперечно, у 80-90-х роках одним з найкращих, якщо не найкращим, танком у світі. Зокрема всі моделі Leopard 2 були доведені саме до цієї версії. А вже на її основі йшли всі інші модернізації. Станом на 1994 рік Німеччина мала на озброєнні 2125 Leopard 2A4, ще, орієнтовно, 380 ліцензованих Leopard 2A4 виробила Швейцарія.   

Одночасно це зумовило процес постійного оновлення Leopard 2, який мав підняти боєздатність значно меншої кількості машин Бундесвера, а також задовольняти потреби поточних та перспективних клієнтів.

Тому надалі були випущені модернізації A5, в якій значно посилено бронювання та замінено гідравлічний привід обертання башти на електричний. Потім A6, під час якої була встановлена довша та потужніша 120-мм гармата з довжиною 55 калібрів, яка зараз є еталоном. А у версії A7 знову наростили броню та провели додаткову цифровізацію систем.