Років 10 тому доктор юридичних наук, професор Колодій на одній з своїх лекцій з конституційного права розповів нам, зеленим «недолоєрам», таку історію.
У 90-ті роки, коли Конституційна комісія працювала над проектом головного закону країни, постала дилема. Необхідно було у відповідній статті вказати кількісний склад парламенту.
Сивочолі професори думали. Сперечались. Згадували світову практику: 1 депутат на мільйон виборців, 1 депутат на 100 тисяч виборців, 1 депутат на адміністративно-територіальну одиницю. Сивочолі професори крутили вуса, м'яли брови і гортали дисертації з КПЗК. (прим. КПЗК — «конституційне право зарубіжних країн», один з традиційних предметів університетської юридичної освіти).
Сивочолі депутати спішили в буфет.
Сивочолі прибиральниці виганяли сивочолих професорів і сивочолих депутатів з приміщення щоб пропилососити сивоворсий килим.
Зрештою, за ініціативою тодішніх депутатів, без яких Конституція просто не була б проголосована (а вони, як пам'ятаєте а) були сивочолі і б) спішили в буфет), тупо пішли від зворотнього.
Всі розуміли, що парламент сидітиме в конкретному будинку під куполом на Грушевського. Було пораховано кількість стільців в партері. Їх виявилось рівно 450. Другий ярус вирішили не рахувати, щоб не було, ніби всі рівні, а хтось «вищий» за інших.
З тих пір в статті 76 Конституції України прописано, що конституційний склад Верховної Ради України складає 450 депутатів.
Висновок: виносьте зайві стільці з приміщення вчасно.
З Днем Конституції, шановні!
