Через півроку Україну очікують місцеві вибори. Влада підходить до них в умовах впливу трьох «чорних лебедів» — карантину, недолугого Виборчого Кодексу та незавершеної реформи децентралізації.

Добігає кінця перший місяць карантину, який суттєво змінив погляди переважної кількості громадян щодо ситуації в Україні. Зупинене регулярне міжміське авто- та залізничне сполучення, не працює метро, школи та дитячі садки. Більшість магазинів, кафе, ресторанів та розважальних закладів зачинили свої двері на невизначений час. Працюють лише аптеки та продуктові магазини. Маски та гумові рукавички стали звичним атрибутом життя.

Невпинно зростає кількість випадків захворювання на коронавірус. Повернувшись із заробітків з Європи, українці стали джерелом розповсюдження хвороби та поставили під загрозу життя та здоров'я власних рідних та близьких. Незграбні дії влади не змогли забезпечити необхідні заходи з обсервації та контролю над поширенням вірусу. Експерти кажуть, що це лише початок і слід очікувати піку захворюваності протягом місяця, коли захворіють десятки тисяч українців.

Влада невміло намагається реагувати на виклики, остаточно втрачаючи рейтинг та прихильників. Кризова ситуація в медицині продемонструвала справжню прірву між декларованими реформами та реальністю. Економічні втрати взагалі важко навіть оцінити, бо пауза, на яку поставили економіку, найбільше вдарила по сфері послуг, туристичному бізнесу, ресторанно-готельному бізнесу та іншим галузям, орієнтованим на особисте спілкування з клієнтом. За рахунок карантинних обмежень значно зросла собівартість виробництва багатьох товарів та послуг що створює тиск на інфляцію та валютний курс.

Глибока політична криза розриває колись монолітну монобільшість. Голосування за ринок землі, зміни до бюджету та так званий «антиколомойський» закон демонструють відсутність коаліції в парламенті та значні ризики втрати контролю над ситуацією з боку Президента та керівництва партії «Слуга Народу». Новий Кабмін намагається впливати на громадян шляхом жорстких, подекуди відверто незаконних рішень, спираючись більше на загрози штрафів ніж на здоровий глузд та соціальну відповідальність українців.

І в цих умовах вже через шість місяців перед владою встане питання проведення загально українських місцевих виборів. Держава підходить до них в умовах впливу трьох найважливіших так званих «чорних лебедів», які ставлять під загрозу не лише законність та прозорість їх проведення, а й життя та здоров'я звичайних виборців та учасників цих перегонів.

По-перше — це незавершена адміністративно-територіальна реформа, яка є найголовнішим викликом для партії влади. Вже створені ОТГ мають зовсім інші інтереси ніж центральна влада. Вплив на ОТГ мають місцеві еліти, представлені у більшості промисловцями та аграріями, яким вигідно найшвидше зменшити ризики невизначеності та провести місцеві вибори. З іншого боку представники центральної влади намагаються триматися за місце та не втрачати вплив, саботуючи або гальмуючи створення нових незалежних громад.

Другим «чорним лебедем» є карантин, який боляче вдарив по економіці, та де-факто встановив нові правила соціальної комунікації, такі як носіння захисних масок та рукавичок, дистанція між людьми, захисні бар'єри в магазинах та аптеках, онлайн-інструменти вирішення питань та інше.

І третім фактором ризику є політична криза, коли український політикум, замість того, щоб об'єднатися навколо загальнодержавної проблеми, розпочав гру на розкол та максимальну дискредитацію діючої влади, орієнтуючись на потенційні електоральні переваги у майбутньому. Багато політичних партій, які представлені в місцевих радах, поступово виходять з політичної сцени, відкриваючи шлях для нових гравців, особливо на регіональному рівні.

Новий Виборчий Кодекс, ухвалений наприкінці минулого року, став взірцем правового нігілізму та революційної винахідливості. Розкритикований не тільки політиками та політичними консультантами, а й навіть представниками центральної виборчої комісії як такий, що має безліч невідповідностей та ризиків, він потребує найскорішого внесення правок та змін. Але це питання Верховної ради, яка не має голосів на вирішення більш важливих питань ніж Виборчий кодекс.

Як відомо, місцеві вибори мають пройти за Конституцією 25 жовтня 2020 року. Але вже зараз деякі політики активно дискутують щодо перенесення місцевих виборів на весну 2021 року. Пропоновані Кабміном зміни до державного бюджету передбачають скорочення витрат на організацію та проведення виборів з 2,2 млрд гривень до 1 млрд. Спочатку пропозиції були повністю виключити фінансування місцевих виборів, однак така пропозиція не отримала підтримки з боку політичних гравців.

Перенесення виборів вже відбувається в декількох країнах світу, у яких дата виборів так чи інакше співпадає з піком захворюваності на коронавірус та має значні ризики для населення. Для будь-якого уряду життя та здоров'я людей має бути найголовнішим пріоритетом. Але в умовах довіри громадян до цього уряду. В Україні, за деякими соціологічними дослідженнями, громадяни вважають переніс виборів фактором збільшення корупційних ризиків та зменшення їх легітимності.

Таким чином проведення місцевих виборів є обов'язковим та може бути перенесено лише в умовах введення надзвичайного чи воєнного стану. В той же час аналіз кривої зростання захворюваності демонструє достатньо лінійний рівень поширення вірусу, що стало наслідком соціальної відповідальності громадян, жорстких дій влади та консолідації зусиль бізнесу, який усіляко підтримує медичну галузь.

Уряд України декларує, що вже в травні почнеться зменшення карантинних вимог і перезапуск економіки. Можна зробити висновок, що погіршення пандемічної ситуації не прогнозується і вже після травневих свят Україна почне відновлюватися після карантину. Це зменшує ризики введення надзвичайного стану, а, відповідно, остаточно закріплює датою проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.

Як же вони пройдуть?

Явка буде вкрай низькою. Більшість українців, особливо найактивніша на виборах їх частина, тобто пенсіонери, не зможуть чи не будуть приймати участь у зв'язку із значними ризиками заразитися. Відповідно, треба збільшити явку, забезпечивши здійснення нових видів голосування, а саме дистанційне чи, навіть, онлайн голосування. Всі ці зміни теж треба внести до нового Виборчого Кодексу, забезпечивши їх технічну реалізацію та протидію можливим фальсифікаціям.

Можливо треба буде розширити час голосування. Це надасть можливість забезпечити прибирання, дезінфекцію приміщень та роботу з виборцями в умовах дотримання соціальної дистанції. Уявіть собі черги громадян до виборчих дільниць. Саме це відбулося на праймеріз в США у штаті Вісконсін.

Онлайн-голосування стане мейнстрімом, який дозволить проголосувати молоді та тим, хто не має можливості прийти на виборчі дільниці. Сучасні системи, що дозволяють здійснювати онлайн-платежі або підписувати онлайн-петиції, вже успішно існують в Україні і забезпечують достатній рівень ідентифікації особи.

Підсумовуючи треба зазначити, що проведення місцевих виборів цього року стане справжнім викликом для влади, який дозволить зменшити майбутні політичні ризики та отримати шанс для розвитку у новому, післякризовому світі.