Вже через декілька днів спливає термін воєнного стану, який був затверджений у зв'язку з актом агресії Росії проти України в Керченській протоці. У зв'язку з чим доцільним було б підвести певні підсумки та спробувати відповісти на деякі важливі питання.

Наскільки було необхідним введення воєнного стану?

Ще на етапі обговорення щодо можливості введення в Україні особливого правового режиму, люди масово були обурені тим, чому про дану міру Президент згадав лише зараз на 5 році неоголошеної війни з Російською Федерацією. Логічне пояснення даному рішенню надали експерти. Тривалий час результати президентських рейтингів демонструють доволі низький рівень підтримки Петра Порошенко. Слід зазначити. що його шанси на перемогу є мінімальними, а запропонований АРМАВІР ніяким чином не вписуються в загальний перелік тих запитів, які існують сьогодні в суспільстві. Адже перш за все, українців турбує питання миру, тарифна політика та рівень корупції. Разом із тим, все частіше населення піднімає тему про те, що чинний Президент, на якого покладали надії як на успішну людину з якостями дипломата, так і не зміг зупинити війну. Саме співвідношення даних обставин та факторів, за думкою деяких аналітиків, стали причиною радикальних рішень Петра Порошенка. Слід не забувати, що спочатку воєнний стан планувалося ввести строком на 60 діб. Це означало б відміну або перенесення президентських виборів, що безумовно зіграло б на руку не тільки Порошенко, але й представникам влади в цілому. Адже вибори, що відбудуться наступного року, це не про зміну прізвищ… Це про зміну важелів впливу.

Існує думка, що стратегія Петра Порошенка стала очевидною для деяких європейських лідерів і він під впливом змушений був скоротити строк воєнного стану до 30 діб.

Як особливий правовий режим позначився на житті пересічних громадян ?

Як показав цей місяць, життя простих людей, які проживають в тих 10 областях, де було введено воєнний стан, ніяким чином не змінилося. Паніки, ажіотажу щодо скуповування першочергово необхідних продовольчих товарів не відбулося. Єдине, що можна зафіксувати це певні коливання на валютному ринку.

Хоч і на буденному рівні воєнний стан не позначився, вибори в об'єднані територіальні громади, які мали би пройти сьогодні, в тих областях, в яких діє особливий правовий режим, є неможливими. Про що на початку грудня заявив голова Верховної Ради Андрій Парубій. Загалом перші місцеві вибори, що були заплановані на сьогодні, НЕ відбудуться в 45 ОТГ. У Вінницькій області у 3 об'єднаних територіальних громадах, у Запорізькій – у 8 ОТГ, у Луганській – у 8 ОТГ, у Миколаївській – в 12 ОТГ, в Одеській – в 3 ОТГ, у Сумській – в 4 ОТГ, у Херсонській – в 2 ОТГ, у Чернігівській області – в 5 ОТГ.

Чи існує ймовірність пролонгації воєнного стану?

Слід згадати, що 16 грудня президент України під час прес-конференції з представниками ЗМІ в Мистецькому арсеналі у Києві висловився відносно продовження воєнного стану. За його словами, якщо Росія відведе свої війська від українських кордонів, скасування воєнного стану в Україні можливе. Таким чином, цілком виключати можливе продовження воєнного стану не варто.

Якою є реакція простих українців, опозиційних сил та міжнародної спільноти?

Слід зазначити, що за результатами соціологічного опитування, проведеного центром «Соціальний моніторинг» та Українським інститут соціальних досліджень, 64,9% опитаних не підтримують запровадження воєнного стану. Відповідаючи на питання, 40,5% респондентів обрали варіант «не підтримую», і ще 24,5% — обрали варіант «Скорiше, не пiдтримую». При тому, 56,6% опитаних вважають, що рішення Порошенко про оголошення воєнного стану було викликано його бажанням відтермінувати дату президентських виборів. Лише 22,2% вважають, що президент дбав про безпеку країни. Судячи з цієї картини, мови про пролонгацію воєнного стану просто не може бути.

Про необхідність дотримуватися демократичних принципів та не продовжувати термін воєнного стану говорять, як лідери опозиції, так і члени міжнародної спільноти. Так, наприклад, 18 грудня, під час зустрічі з головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм, спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер, заявив наступне: «Ми підтримуємо прагнення України щодо зміцнення боєготовності збройних сил для відповіді на російську агресію», зауваживши, що дуже важливо не продовжувати у часі дію воєнного стану і дотримуватись демократичних принципів.

Раніше на дотриманні демократичних принципів під час воєнного стану наполягала партія «Батьківщина». «У процесі обговорення ми попередили, що готові голосувати за воєнний стан, але не готові підтримати руйнацію прав і свобод українців під цим прикриттям» — заявила Юлія Тимошенко. В свою чергу, заступник Голови партії, народний депутат Сергій Власенко наголошував на тому, що «Батьківщина» також «буде невідкладно реагувати на будь-яке обмеження прав людей, яке виходитиме за межі необхідних заходів» у тих областях, де затверджено воєнний стан.

Як підсумок, хотілось би зазначити, що воєнний стан, як і Томос про автокефалію Української православної церкви, на превеликий жаль, перетворився з надзвичайно важливого питання на метод, що був використаний президентом у власних політичних інтересах. Зрозуміло, що воєнний стан був зарахований до умовної скарбнички «перемог» влади та зокрема Порошенка. Та чи справді це допоможе йому та його соратникам увірвати ласий шматок політичного пирога після виборів?