Умовний рубіж, який все таки можна називати стартом виборчої кампанії, вже перейдено! На фоні великого форуму, який було проведено цього тижня, важковаговиком української політики, Юлією Тимошенко, трохи недооціненим залишився інший потенційний учасник великої української політики, Сергій Тарута, та його партія «Основа».

Разом із кінцем весняно-літнього циклу життя в нашій країні, та напередодні літніх відпусток, вони вирішили заявити про себе, випередити на декілька кроків прямих конкурентів, та грамотно скористатися можливістю отримати доступ до ще вільних ресурсів.

Річ у тому, що при ранньому старті виборчої кампанії вибір медійних ресурсів більше, список вільних експертів довше, борди ще не розкуплені конкурентами, ціни на все менше, запам'ятовуваність краще, а протидія конкурентів мінімальна. Такий хід, на мою думку, є правильним, адже політична сила пропонує себе одразу всім учасникам політичного процесу ще до фази активної конкуренції. Для експертів – це можливість більш ґрунтовно провести аналіз можливостей політичної сили, для виборців – це можливість познайомитись з лідерами, ідеями та програмою, а для потенційних партнерів – це заклик до співпраці та політичної кооперації.

Якщо спробувати проаналізувати стратегію партії «Основа», то тут закладені правильні акценти для головного завдання політичної сили – це подолання прохідного бар'єру та потрапляння своєї політичної сили до Верховної ради України восени 2019 року.

Серед них:

На мою думку, зараз є велика кількість виборців на сході України, які за жодних обставин не голосуватимуть за західних політиків, але з багатьох обставин вже не хочуть голосувати за представників колишньої «партії регіонів». Саме вони можуть стати основою підтримки цієї політичної сили.

Також вважаю, що необхідна інтеграція цих людей в ключові процеси державотворення, через пропозицію підтримки тих політичних сил, які для них є прийнятними. Така інтеграція просто вкрай потрібна для подолання розчарування, цілісності політичної системи, упередження відтоку людей з країни (а особливо до Росії), відсутності сепаратистських настроїв, та, як наслідок, цілісності країни.