Петро Порошенко заявить про своє рішення балотуватися в президенти на новий термін у День злуки українських земель. Може оголосити або на урочистостях (на мітингу на Софійській площі), або до них, або образу після них.

Але, як мені здається, якщо це відбудеться саме в дні 22 січня (субота) чи поряд.

Чому? Тому що це відповідає тій лінії, яку вони вже взяли за основу піар-кампанії: історія, армія (історія і сучасність), релігія (історія). Про що б не йшлося, всюди про історію. Використовують усі дати, які можна подавати переможними. Не згадали ані про вінницьку зраду Української галицької армії («Листопадова катастрофа" 1919 року), ані про Берестейську унію (фактично анексія Ватиканом частини канонічної території Константинопольського патріархату, здійснена за кримським сценарієм 2014 року). Звісно, що ніхто не згадуватиме про передачу Симоном Петлюрою західних земель Польщі в обмін на військову допомогу проти більшовиків у квітні 1920 року.

Отже з позитивних дат День злуки українських земель – це остання перед виборами найбільш значна дата пов'язана з історією України. Є ще день пам'яті героїв Крут у січні, день народження Тараса Шевченка у березні.

Але висунення кандидатів — у січні, і 22 січня – 100 років з дня проголошення Акту злуки українських земель. Дуже важлива символічна дата. Найбільш придатна для того, щоб президент зі своїм позиціонуванням та жагою історичної величі заявив про своє висунення.


Що стосується новорічного привітання, то підтвердилося вже багаторазове враження, що команда Порошенко бореться переважно за західноукраїнський електорат.

На початку відео звучав марш західноукраїнської ОУН, який зробили гімном української армії. Навряд чи це зачепить когось, крім жителів західних регіонів та вихідців з цих регіонів. Згадайте, що С.Бандеру вже визнавали героєм України, а опитування навіть останніх років показують, що для більшості громадян України він і не став чимось таким, чим є для населення західних областей.

П.Порошенко у своєму новорічному вітанні говорив про томос. Але з тих переходів церковних парафій до новоутвореної ПЦУ, які відбулися після 15 грудня, переважна більшість припадає на західні області України, трохи – на рідну для президента Вінницьку область.

Тобто, ще раз було підтверджено на практиці, що як і УПЦ Філарета та УАПЦ, нова ПЦУ є більше церквою західної України та вихідців з неї, аніж церквою українців Наддніпрянщини.

З огляду на це, очевидно, що проект автокефалії теж дасть президенту якусь кількість голосів виборців західних регіонів, Вінничини, але мало вплине на ставлення до нього в переважній більшості України.

Президент згадав про 100-річя Акту злуки українських земель. Закликав українців об'єднуватися, наголосивши, що в єдності сила народу. Закликав, що у передвиборчій гонитві не втратити здобутки.

Але контексті всієї внутрішньополітичної боротьби виглядає так, що П.Порошенко намагається привласнити собі право бути єдиним символом історичної спадковості, історичної єдності українців. Тобто, всі інші повинні лише об'єднуватися з ним, навколо нього, як прочани навколо святих мощей у сільській церкві. Тобто, коли президент закликає до єдності, то закликає не боротися з ним, а об'єднуватися с з ним. А усім, хто з ним бореться, вже відведена роль ворогів України.

Але насправді не можна всерйоз сприймати заклики до єдності, коли виборча кампанія вибудовується на темах і гаслах, які дуже притаманні меншій частині українських регіонів, і не дуже прийнятні для більшості українців Наддніпрянщини.

Боротьба за єдність виходить як боротьба за незалежність аж до ворожнечі усіх з усіма.

Президент висловив сподівання, що "одна сім'я воз'єднається за одним столом"… Однак, Кайдашева сімя так і не просто не воз'єдналася, а залишися жити у непримиренній ворожнечі назавжди. Завдяки тому, що стара Кайдашиха ви рішила, що всі повинні жити й робити, як вона вважає правильним, і потім постійно провокувала конфлікти між своїми рідними.

Це дуже схоже на Україну, яка входить у 2019 рік.

Немає Божого благословення таким діям, які насправді розділяють народ.


Володимир Воля, політичний експерт

1 січня 2019 року