В умовах повномасштабної війни інформаційний простір став одним із головних фронтів боротьби. Разом із ракетними атаками та кібератаками ворог активно використовує дезінформацію – поширення неправдивих або маніпулятивних повідомлень з метою посіяти паніку, недовіру та дестабілізувати суспільство.
Фейкові новини можуть стосуватися будь-чого: «термінових» повідомлень про небезпеку, неправдивих заяв державних органів, вигаданих історій про військових, фальшивих зборів коштів або провокаційних відео у соціальних мережах. Найчастіше такі повідомлення поширюються через Telegram-канали, соціальні мережі, а також анонімні ресурси.
Як працює дезінформація
Старший оперуповноважений 1-го сектору УПК в Одеській області ДКП НПУ, капітан поліції Дарʼя Долинська зазначає: «Головна мета фейкових новин – викликати сильну емоцію: страх, паніку, гнів або обурення».
Саме тому шахраї та пропагандисти часто використовують:
- гучні заголовки;
- слова «терміново», «сенсація», «приховують від людей»;
- емоційні фото або відео без підтвердження;
- посилання на «інсайдерів» чи анонімні джерела;
- заклики негайно поширити інформацію.
Маніпулятори розраховують на те, що людина не перевірятиме інформацію, а одразу поділиться нею з іншими.
Як відрізнити фейкову новину від справжньої
Фахівці радять дотримуватись кількох простих правил інформаційної гігієни:
- Перевіряйте джерело інформації. Довіряйте офіційним ресурсам державних органів, перевіреним ЗМІ та офіційним сторінкам установ. Анонімні Telegram-канали або маловідомі сайти часто поширюють неперевірену інформацію.
- Звертайте увагу на заголовок. Якщо заголовок надто емоційний або схожий на провокацію – це привід поставитися до новини критично.
- Шукайте підтвердження. Якщо інформація справді важлива, її зазвичай публікують одразу кілька авторитетних джерел. Відсутність підтвердження може свідчити про фейк.
- Аналізуйте фото та відео. Старі фото або відео часто видають за «свіжі» події. Варто звертати увагу на деталі, дату публікації та контекст.
- Не поширюйте неперевірену інформацію. Навіть один репост може допомогти дезінформації швидко поширитися серед великої кількості людей.
Інформаційна безпека – відповідальність кожного
Правоохоронці наголошують: інформаційна гігієна сьогодні є такою ж важливою, як і цифрова безпека. Поширення фейків може не лише вводити людей в оману, а й створювати загрозу для національної безпеки.
Кіберполіцейська зазначає:
«Сьогодні дезінформація є одним із інструментів інформаційної війни. Саме тому важливо не лише критично ставитися до інформації, а й активно протидіяти поширенню ворожого контенту. Одним із таких інструментів є проєкт 'BRAMA' (https://linktr.ee/brama_online), створений волонтерами за координації Кіберполіції України. Його мета – очищення інформаційного простору від російської пропаганди, дезінформації сайтів та протиправного контенту. Кожен громадянин може долучитися до інформаційної безпеки держави – повідомляти про підозрілі ресурси, не поширювати фейки та дотримуватися правил кібергігієни".
Проєкт "BRAMA" спрямований на блокування небезпечних ресурсів, протидію дезінформації та підвищення рівня цифрової грамотності населення. Його діяльність допомагає зменшити вплив ворожої пропаганди та зробити український інформаційний простір безпечнішим.
Фахівці вкотре наголошують: критичне мислення, перевірка інформації та відповідальне користування соціальними мережами – один із найефективніших способів протидії дезінформації.