Соціальні мережі давно стали частиною повсякденного життя. Ми ділимося фотографіями, повідомляємо про подорожі, нові покупки, місце роботи чи навчання, знайомимося з новими людьми та спілкуємося онлайн. Проте кожна така публікація може містити більше інформації, ніж здається на перший погляд.
Персональні дані сьогодні є цінним ресурсом не лише для законних сервісів, а й для шахраїв. Саме тому необережне поводження з особистою інформацією здатне призвести до серйозних наслідків — від втрати доступу до акаунтів до фінансового шахрайства чи викрадення особистості.
До персональних даних належать не лише паспортні реквізити чи ідентифікаційний код. Це також номер телефону, адреса електронної пошти, домашня адреса, дата народження, фотографії, банківські реквізити та будь-які відомості, за якими можна встановити особу.
Найчастіше витік інформації відбувається не через складні хакерські атаки, а через необережність самих користувачів. У відкритому доступі нерідко можна побачити фотографії документів, посадкових талонів, банківських карток, повідомлення про тривалу відсутність власників удома або навіть детальні маршрути пересування. Такі дані можуть використовуватися для соціальної інженерії, створення фейкових акаунтів, оформлення кредитів або інших шахрайських схем.Не менш важливо пам'ятати й про право інших людей на приватність. Публікація чужих номерів телефонів, адрес, фотографій чи інших персональних даних без дозволу може створити для людини реальні ризики — від нав'язливих дзвінків до переслідувань, кібербулінгу чи репутаційних втрат.
«Перед тим як опублікувати будь-яку інформацію про себе або інших осіб, варто поставити собі просте запитання: чи готовий я до того, що ці дані побачать тисячі незнайомих людей? У цифровому середовищі видалити поширену інформацію буває дуже складно. Саме тому важливо відповідально ставитися до власної цифрової безпеки та поважати право інших на приватність», – зазначає старший оперуповноважений 1-го сектору управління протидії кіберзлочинам в Одеській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Тетяна Шміголь.
Фахівці рекомендують дотримуватися кількох простих правил цифрової безпеки:
- не публікувати фотографії документів, банківських карток та квитків;
- обмежувати доступ до особистих профілів у соціальних мережах;
- не повідомляти стороннім особам паролі та коди підтвердження;
- уважно перевіряти налаштування конфіденційності акаунтів;
- не поширювати персональні дані інших людей без їхньої згоди;
- регулярно оновлювати паролі та використовувати двофакторну автентифікацію.
Важливу роль у протидії поширенню протиправного контенту в мережі відіграє соціальний проєкт "BRAMA", створений волонтерами за підтримки кіберполіції України. Його головною метою є очищення інформаційного простору від російської пропаганди, дезінформації, шахрайських ресурсів та іншого незаконного контенту.
Долучитися до проєкту може кожен користувач Інтернету. Учасники спільноти отримують можливість повідомляти про ресурси, що поширюють протиправний контент, та брати участь у їх блокуванні через механізми скарг у соціальних мережах і на цифрових платформах. Крім того, на ресурсах проєкту регулярно публікуються корисні матеріали з кібергігієни, цифрової безпеки та протидії онлайн-шахрайству.
У сучасному цифровому світі особиста безпека значною мірою залежить від уважності самої людини. Кілька хвилин, витрачених на перевірку налаштувань конфіденційності або обдумування чергової публікації, можуть уберегти від серйозних проблем у майбутньому.