Містика завжди поруч. Особливо у житті журналістів, що пишуть на історичні теми. Повз нас проходить гігантський масив неймовірної інформації, не дуже зрозумілий звичайному читачу.

Якщо у все те заглиблюватися, намагатися розшифрувати, пояснити – починається чіткий психологічний надлом. Тому ми намагаємося ставитися до дивних фактів з гумором і легким професійним цинізмом. Написали – пішли далі…

Однак, деякі факти наздоганяють і через багато років. Існує досить велика група людей, яка збирає різноманітні пророцтва, історії, фотографії, розповіді, артефакти, все те аналізує і намагається змоделювати майбутнє України. Перш за все, їх цікавлять потенційні лідери. Бо ситуація у нашій країні чітко залежить від рішень того, хто з булавою.

Приємно, що ті люди, імен яких я на жаль, не знаю, «запеленгували» мене ще 2008 року, і з тих часів уважно слідкують за тим, що я пишу.

Раптово вони виходять на мене дистанційно, з настійливим проханням допомогти знайти власника булатного ножа з дивним малюнком, або дати їм великі чіткі фото тієї зброї. Вони індифікували двох лідерів, які будуть мати вплив на розвиток України найближчим часом. А ніж мріють пропустити через якісь містичні ритуали…

Після довгих наукових пояснень, я зрозумів, що на лезі вони побачили обличчя нинішнього Президента України П.Порошенка і екс-Президента Грузії М.Саакашвілі. І жінку…

Порившись в архівах, я знайшов ту публікацію і дві не дуже якісних фотографії. З цікавістю перечитав – чесно кажучи, якось і забув про ту пригоду… Придивився до «портретів». Ну, щось схоже на Порошенка угледів. Саакашвілі не побачив.

А портрет жінки просто кинувся у вічі. Здається не Юля… Віщуни порадили роздивитися фото в різних ракурсах, покрутити, загнати в фотошоп, глянути в інших кольорах. Я вже того робити не став – знаю, що зараз виникне чимало ентузіастів, особливо серед політтехнологів, які понаписують казочок для замовників.

Обличчя жінки, зацікавило… Мабуть буде якесь продовження цієї легенди.

Основний фрагмент тієї публікації передруковую.

«-На початку жовтня 2008 року, до нас в офіс завітав постійний покупець нашого булату та виробник ножів І.Соченко, і запропонував витравити для проявлення візерунку один із його клинків. – Розповів заступник директора центру „Булат НВР“, Почесний зброяр України Костянтин Сокольчук.- Ми виконали його прохання.

Лезо виготовлено з дуже вдалої промислової плавки – булат із вмістом вуглецю 1,9%.

Справа в тому, що справжня булатна сталь дає унікальний малюнок на поверхні. Ці орнаменти ніколи не повторюються. Древні віщуни, волхви, жреці навіть передбачали майбутнє уважно розглядаючи візерунки на поверхні булатної зброї… Дуже рідко, сталь малювала якісь фігури. Якщо ж проявлялося обличчя людини, то віщуни намагалися „впізнати“ того лідера, якому, у найближчий час доведеться або щось очолити, або взяти участь у глобальних подіях, які змінять хід історії…

-Ми сфотографували лезо, обробивши зображення у фотошопі, – продовжує К.Сокольчук, – Можна легко помітити обличчя людини, до того ж у двох ракурсах. Я бачив обличчя анфас із головним убором типу студенської чотирьохкутної шапочки. При збільшенні, чітко проявилося інше зображення голови – у напівпрофіль. Ще один дивний збіг – малюнок розташований у самому центрі клинка, що значно покращує естетичне сприйняття.

Виходить, це і є легендарний булат-маджлі, який у давину вважали найкращим. Саме із цього зливку був раніше зроблений ніж, який на випробуваннях по різанню пенькового канату дав найвищий результат – більш 600 різів!

Вочевидь, стародавні люди, може навіть інтуїтивно, правильно разбиралися у гатунках булату.

Подібний візерунок на клинку із нашого булату, проявився вперше і природа його, в цілому, не дуже зрозуміла.

Моментально виникло з десяток найекзотичніших версій.

-Булатна структура металу як і структура свідомості людства, реалізується однією програмою з її математичним обличчям. – заявив директор центру „Булат НВР“, зброяр і філософ Володимир Остапович, – І коли ще сьогодні звернути увагу на загальні процеси, що відбуваються нині з людством на нашій Землі, то вони також здійснюються згідно математичної мови Творця світу. І тут ніхто з нас „великих“, вдіяти нічого не зможе до часу, коли ми повністю не звільнимося від великої популістської брехні і не згармонізуємо структуру свідомості відповідно до вимог часу (змінних умов Творця).

У певні історичні часи людство було досить обізнано у цьому. Вони навіть ці знання використовували в процесі своєї самоорганізації для здійснення державотворчих процесів.

Саме звідси і витікає легенда про Іісуса та 12 апостолів у різних епохальних інваріаціях, як відображення Сонця та 12 зодіакальних сузір'їв.

Ми живемо в епоху перемін. Починається зовсім інший етап. І перший гучний дзвінок – глобальна фінансова криза, вже прозвучав. Світ стрімко змінюється. Знаючі люди бачать чимало віщих знаків…

І портрет на булатному лезі – один з них.

Ми говорили з багатьма людьми. Характерниками, екстрасенсами… Всі зійшлися на тому, що проявився портрет якогось діяча, що змінить ситуацію саме в Україні. Або якийсь духовний лідер нації, або, (чому ні?) наступний президент України. І не обов'язково, що прийде він саме на цих виборах… Може раніше, може пізніше…

Сталь подарувала розкішну загадку.

Я так і не зрозумів, де лезо нині. Мабуть у нового власника…

Нам, як завжди, залишилися фотографії і своєрідна тема для обговорення…»

Зрозуміло, якісь натяки є. Прозвучало навіть прізвище – Світлична… Юля… Між, іншим – реальний кандидат. Молода, красива, з великим управлінським досвідом. Креатура нинішнього глави АП. Зрозуміло, на початку, якщо переможе, буде фігурою несамостійною. Але, то на початку. Путін теж маріонеткою починав… Якщо скоро заберуть до Києва – знак!

Щось є схоже на Ірину Геращенко. Теж досвід, популярність, відносно чиста біографія, красива… Може знайтися глобальна масонська сила, що візьме за руку і поведе…

Мені подобається Оксана Сироїд – віце-спікер парламенту. Теж нагадує портрет з леза…

Хоча таким «методом» ми всіх жінок в політиці згадаємо. Дійсно, потрібні якісні фото, а краще – сам ніж. За ці роки, на булаті могли проявитися якісь нові деталі.

Відчуваю, за тим ножем почнеться справжнє полювання. Інтриги почалися ще тоді, у 2008…

Центр «Булат НВР» зник після дивної смерті Володимира Остаповича. Костя повернувся до Запоріжжя – контакт втрачено. Власника ножа я не знаю – хіба десь пересікалися на якійсь виставці…

В принципі, це все. Хоча жіноче обличчя з леза дуже когось нагадує…

Почекаємо!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»