По проспекту, вулиці, алеї,
Через місто, селище, село
У залізній клітці в дєнь рассєї
Їде експонатом сам ХУ*ЛО.
Є табличка на общєпонятном:
«Всєй рассєї прєподобний цар.
Всєм осмотр розрєшено безплатно.
Очень інтєрєсний екземпляр!».
Це вже не Петро, що був там «Першим»,
І не «друга», тобто Катерина,
Він у клітці – безголовий вершник,
Вередлива і страшна скотина.
А була колись страна «рассєя»,
Розвалилась завдяки йому,
За яку таку, скажіть, ідею,
Посадили вову у тюрму?
Вляпався в історію «намєдні»,
Знають навіть діти з букваря,
Він – владімір з іменем «паслєдній»
Той кого турнули із Крємля.
І у пам'ять про міцну країну,
Кожен рік в день літнього тепла
Возять по Європі цю скотину,
Різновид рогатого ХУ*ЛА.
Діти подають йому цукерки,
Пряники, морозиво, халву,
Та від клітки відганяють клерки,
Кажуть, він просрав Москву.
Не вживає цар халви і хліба
Навіть воду він не п'є, а кров,
Нехай скаже комарям «спасібо»
За проявлену від них любов.
Не порожні, з кров'ю комариці
Залітають путіну у рот,
Він же цар, царям усім годиться
Хоч би від комах, та все ж щедрот.
Заборонено підходити до клітки,
Враз відтяпає зубами плоть.
Особливо потерпають дітки,
Любить жирних симпатичних тьоть.
Він вважає, що повинен зжерти,
Все, що й так належить лиш йому,
Всі границі він бажає стерти
І зробить імперію-тюрму.
Не вдалось сховатись за Уралом,
Бункер раптом хтось закрив на ключ,
Зрадили в момент вірні вассали,
Пов'язали вову голіруч.
Всі вони чекали на звитягу,
Ордени, медалі і звання.
Та чекала всіх одна ГААГА,
Ось така вже трапилась фігня.
Курява здіймається в дорозі
Бо везуть не тільки кліть ХУ*ЛА,
На шляху до пекла, (не до Бозі)
Вже кипить у казанах смола.
Клітка для окремого джигіта,
Що є родом із широт Чечні,
Там табличка до дверцят прибита:
«То кадиров. Помагав русні».
Через ґрати, лячно і сердито
Визирають слуги сатани:
Соловйов-пєсков з привітом,
І лавров з шойгу як увісні.
Бідолахам навіть і не снилось
Про такий безрадісний фінал.
Та в мішку не заховаєш шила:
«Каждий заработал, что іскал!».
Трубадури верещать повсюди,
Гучно всі озвучують кортеж,
Вийшли подивитись чудо люди
І дивуються усі без меж.
Дєнь рассєї наче чорна дата,
День ще є а ось страни – нема.
Як нема і жодного солдата
Є лиш клітка, ґрати і тюрма.
І немає йосипа кобзона
Він би вшкварив пісню «дєнь побєди»,
Десь далеко чути дивні дзвони,
То кіріл на дзвінниці ще «брѐдіт».
Для газманова олега піп кирило
Грає пісню-здравницю ХУ*ЛА,
Хоч вона, по суті, вже безсила
Та усе ж годиться для села:
- Масква! Званят калакала,
Канєц! Для путіна-ху*ла,
Бом! Бом! По колоколу лбом,
Ідьом! За русскім корабльом!
Віталій КЛІМЧУК