Десь заквилила собака,
Вогник блима у вікні,
За столом – три небораки,
Самогон ще є на дні.
«Вип'єм за побєду, друзі,
Щоб скоріше вже була,
А то жити у напрузі
Трудно на краю села.
Скільки випито горілки,
А її нема й нема…»
Сало на краю тарілки,
Огірок, в очах туман.
«Оселедець» неслухняно
Батогом звиса на очі,
Язики спроквола п'яно
Заспівати пісню хочуть…
…Десь у прибраній світлиці,
Де парфумів аромат,
Дві дебелі молодиці
Гардеробу дають лад.
«Ось цю сукню, в день побєди,
Я вдягну обов'язково,
Ще й намисто ізпереду,
Буде навіть дуже кльово!
А чи літнє, чи зимове?
Спробуй, передбач сезон.
Намалюю нові брови
І вдивлятимусь на фронт.
Бо нема на мить спокою,
Спати не дають тривоги.
Хлопці! Всі мерщій до зброї,
Ми чекаєм перемогу!...»
…Десь у сквері, на лавчині
Смалять пані папіроси,
Кричать «Слава Україні!»
Хоч ніхто про це й не просить.
Людне місце гамірливе,
Тлусте тіло в вишиванці,
Пички радісні, щасливі,
Чим не тиловí повстанці?
Хрипнуть голосом за справу,
За звитягу і чесноти,
Пожинають власну славу,
Одним словом – «патріоти…»
* * *
…Чорні, зранені окопи,
Хоч би крапельку дощу,
Спрага мучить, зайвий клопіт,
Бій неначебто ущух.
Випить би води ковточок
Щоб ожити знов до бою…
Можна й свіжий огірочок,
Щоб міцніш тримати зброю.
…Є трьохсотий. Медикиня
Під вогнем дає рятунок.
Форма від негоди сіра,
Обважніле тіло суне.
Думать про святкове плаття
Будем як про нагороду,
«І покажем, що ми, браття,
Козацького роду!»…
…Кинув у траву лопату,
Рясний піт тече по спині,
Крикнув ворогам затято:
«Слава! Слава Україні!»
Автоматна черга. Яма.
Так кати героїв судять.
І лише кривава пляма
Замість ордена на грудях…
Віталій КЛІМЧУК
