Знайдіть біля себе людину, яка вам допомогла. Чи людину, яка робить для вас щось корисне. Чи людину, яка ризикуючи життям, захищає країну на фронті.

 

Дякуйте волонтерам, яки майже не сплять.

Дякуйте людям, які поселили у себе незнайомі родини.

Дякуйте знайомим, які шукають та роздають пачки із ліками, що стали раптово рідкістю.

Дякуйте друзям, які телефонують і кажуть: «Я хвилююсь, як ти?».

Дякуйте тим, хто вантажить хліб о 5 ранку.

Дякуйте тим, хто у Харкові під обстрілами лагодить водогони, як боженьки.

Дякуйте тим, хто щодня пише та намагаєтсья підтримати себе та тебе.

Дякуйте батькам, які іноді намагаються про вас подбати.

Дякуйте дітям, які ходять у школу на маскувальні сітки.

Дякуте тим, хто щосекунди дивиться на екрані радарів, і роблять так, що російські ракети не долітають до ваших осель.

Дякуйте жінками, які щоночі плачують, бо хвилюються за своїх чоловіків, що мерзнуть в окопах десь під Чернуговом.

Дякуйте Маріуполю, Ізюму, Ірпеню, який своєю кров'ю платить за наш час життя.

Дякуйте кожному, хто з перших днів робив бандерівське смузі.

Дякуйте стомленим жінкам та чоловікам, які тримають лінію.

Дякуйте тим, хто малює смішні малюнки у синьо-жовтих тонах, які потім зберігаються у бійців під серцем і допомагають триматись на цьому світі.

 

Дякуйте, коли отримуєте допомогу. Дякуйте, коли про вас дбають чи турбуються. Дякуйте, коли комусь не пофіг на вас.

 

Завжди можна знайти кілька слів для людини, що знаходиться поруч. Встигайте, бо можете не встигнути. Подзвоніть, напишіть, розкажіть. Ми всі зараз робимо багато такого, що не можна оцінити у грошах. Дякуйте, бо це підтримує більше ніж гроші. Дякуйте, навіт коли людина відмовляється та ніяковіє.

 

У нас ще довго буде відчуття, що ми замало зробили для перемоги, для своїх рідних. Ви можете підтримати людей навколо. Дякуйте за конкретні важливі для вас речі.

 

Щоб встигнути.