Проваливши дві спроби призначити Юрія Вітренка в Уряд, Банкова вирішила діяти шляхом банального шулерства. Тим самим не запобігаючи парламентсько-урядовій кризі, а відтягуючи її у часі.

«Слуги Народу» прийняли рішення підтримати поправки Президента та його вето на Закон про конкурси — і повернути тимчасово виконуючим обов'язки міністрів усі можливі повноваження.

Нещодавно Рада ввела обов'язкові конкурси для міністрів та інших вищих чиновників. Завдяки «правці Альони Шкрум» (депутатка фракції «Батьківщина»), прем'єр-міністр після відхилення кандидатури міністра парламентом мав 30 днів, щоб подати нову. Упродовж цього часу очолювати міністерство міг виконувач обов'язків, але без права брати участь у голосуваннях Кабміну, здійснювати реорганізацію своєї галузі і міністерства, ліквідовувати підприємства чи продавати їхнє майно, призначати чи звільняти керівників підприємств.

Утім Президент наклав вето на закон і запропонував низку змін, яким розширив повноваження заступників і виконувачів міністрів.

Як заявила Шкрум в розмові з LB.ua, «Банкова повернула всі повноваження виконувача обов'язків. Тепер Кабмін може призначати кого завгодно та зі статусом „вічно“. Не на 30, не на 60 чи 90 днів. А як забажають президент, уряд і групи впливу... Вони повернули те, що в держслужбі існувало останні 30 років… Де-факто Вітренко став міністром з усіма можливими повноваженнями. Тільки не призначений парламентом за Конституцією, а одноразово „в.о.“ хоч на 5, хоч 10 років. Скільки буде потрібно».

Що це означає окрім того, що, фактично, ухвалили черговий «одноразовий» закон для персонального призначення в уряд? Про те, що це «разовий» закон навіть «слуги» не заперечують.

Протягнення Вітренка в Уряд та відмова від перезавантаження Кабміну та парламентської коаліції – це відкладена парламенсьтко-урядова криза. Замість того, щоб піти на створення нової стійкої парламентської більшості з новими партнерами у Верховній Раді, Банкова використовує тимчасові альянси. Такий стан речей довго не протриває.

Можна погодитися з Євгеном Магдою, що Юрій Вітренко, ставши де-факто більш потужним в.о.міністра, втратив майданчик для підскоку у крісло прем'єра. Навіть, якщо абстрагуватися від персони самого Вітренко (з млн премій та сумнівними ініціативами в галузі), тепер за нього точно не вдасться зібрати голосів, стільки б літаків не саджали з топ-менеджерами олігархів.

Уряд продовжить свою агонію, загрібаючи за собою у прірву економіку країни. Як я раніше писав, там не має не лише єдиної команди, не існує стратегії і плану дій, не має координації та узгоджених політик. Це уряд не Дениса Шмигаля, а міністри призначені оточенням Зеленського. Альона Шкрум говорить, що це уряд Зеленського. Політично він персонально несе відповідальність за Кабмін та його рішення, бо Шмигаль там працює найманим менеджером з урізаним функціоналом. Проте управляє урядом не Зеленський, а різні групи інтересів на Банковій.

Як на мене, сьогодні Зеленському варто було б відмовитися від такого стану речей. В боротьбі з Медведчуком йому потрібні союзники і стійка більшість в парламенті та в регіонах. Таким союзниками можуть бути лише «Батьківщина» Юлії Тимошенко і регіональні політичні проекти (мерські партії, політпроекти регіональних еліт).

Я розумію недовіру до Тимошенко з боку Зеленського та його оточення, розумію всі ризики від такого альянсу. Але так вже сталося, що інших партнерів у Зеленського в цій Верховній Раді не має. Мажоритарні групи «Довіра» та «За Майбутнє» – це постійні торги за результативні голосування. Кожне «за» вимагатиме додаткових «депутатських субвенцій» та вирішення «шкурняків» мажоритарщиків. Ще місяць, квартал так можна протягнути, а далі?

Застосуваши «разовий» закон і зробивши Вітренка «вічним в.о.», Банкова обирає слабку позицію. З одного боку Зеленського очікує контратака Медведчука та відповідь Москви; з іншого – наступ Порошенка. Акції на захист Стерненка показали високу мобілізаційну спроможність ПЄС та їх союзників. Аваков тільки зароблятиме політичні бали на вуличному хаосі, а не захищатиме режим. Це якщо не «ідеальний шторм» для Банкової, то, принаймні, потужне «цунамі».

Чи переживе його режим Зеленського? Чи не призведе це до дочасних парламентських виборів з непрогнозованими наслідками для Банкової?

Але хто сьогодні слухає експертів...