Нещодавно наш Центр досліджень проблем громадянського суспільства презентував експертне опитування на тему політичного лідерства на українському Донбасі. Мова йшла не про банальні рейтинги, а про сутнісні характеристики.
Дослідження відбувалося у формі змішаного індивідуального опитування експертів з 14 по 29 листопада 2016 року. Вибір самих експертів проводився на основі попередньої оцінки наявності в них знань, досвіду та професійної інтуїції щодо тематики ситуації на Донбасі, орієнтації в політичних процесах в регіоні тощо, а також індексу цитованості в центральних ЗМІ. Всього було опитано 30 експертів. Це люди, які входять до ТОП-100 українських політологів, журналістів та блогерів.
Методологічний дизайн анкети складався, зокрема, з таких змістовних блоків як: персональна пізнаваність та набір спонтанних асоціацій щодо названих політиків (чи знаєте ви такого? Якщо знаєте, то з чим Ви його асоціюєте (з якими подіями чи ситуаціями?); обізнаність з діяльністю та оцінка присутності у ТОП-порядку денному політичного життя країни і регіону (Чи знаєте про їх діяльність та можете назвати останню знакову ініціативу?); оцінка політичної перспективи (Чи є у цих осіб політична перспектива? Чи будуть вони зростати?) тощо.
Виявилося,що уявлення експертів (які, у свою чергу, є лідерами громадської думки) про політиків українського Донбасу формуються, в основному, на підставі епізодичного знайомства з проблематикою регіону через «новини-скандали» (кліп-лайки). Більшість сюжетів, новин та матеріалів з регіону має ознаки «скандалу», «алярмізму», «негативної новини», «проблеми» тощо. Позитивні новини, зокрема, про ініціативи місцевих лідерів, не потрапляють в ТОПи цитованості всеукраїнських ЗМІ і не коментуються експертами. Фактично, це і формує інформаційне поле «постійної зради».
Значна частина експертів вказує, що їм не цікава активність політиків з Донбасу через те, що інформація про них є «паркетною» чи «джинсою».
Також зафіксовано зниження інтересу аудиторії до «донбаських» тем, у зв'язку з накопиченою втомою, а відтак – зменшення інтенсивності висвітлення цих тем у медіа ("не цікаво і не має суспільного інтересу").На місцевому рівні також спостерігається низький інтерес до політичного життя.
Політичні сили, які діють на звільнених територіях Донбасу не мають цілісної політичної пропозиції для жителів регіону. Це прослідковується як в "Опозиційного блоку", так і в "БПП", "Батьківщини", "Нашого краю", "Самопомочі" та ін.
Деякі депутати приїжджають в свої округи, як на екскурсію. Попри те, що на місцях працюють депутатські приймальні, штаби та виходять партійні газети, між місцевим політикумом та місцевими жителями спостерігається глибоке відчуження. А там де, політикум ґрунтується на місцевих кадрах, "київські експерти бачать "перефарбовану вату", "людей з минулого", "корумпованих політиків" чи "колоніальну адміністрацію".
Представники політикуму Донбасу (за невеликим виключенням), навіть попри те, що є народними депутатами України, не мають загальноукраїнської пізнаваності або не є позиціонованими як політики від Донбасу (навіть депутати від ОпоБлоку).
Це проблема репрезентації інтересів регіону Якщо раніше та ж Партія регіонів сприймалася, на рівні експертної рефлексії, як партії, що відображає інтереси певного регіонального клану місцевих – "донецько/луганських", то тепер такої партії не має. "Опозиційний блок" втратив (в очах експертів) таку характеристику. І попри те, що в його списку є колишні регіонали (тобто "донецькі") вони не мають монополії на репрезентацію регіону та його проблематики.
Наразі опитування дало можливість визначити "хмару тегів" (асоціацій та уявлень) щодо політиків Донецької та Луганської областей.
Лідерами за впізнанням та легкістю пошуку асоціації безумовно є голова Донецької обласної військово-цивільної адмінстрації Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ та народний депутат ("Наш край") Сергій ШАХОВ. Їх знають всі опитані експерти (100%). Крім того, визначення асоціацій щодо цих політиків не викликало труднощів. В кожного експерта був вже сформований емоційний маркер. Не завжди позитивний...
Опитування встановило, що асоціації ("теги") щодо політиків українського Донбасу в провідних експертів мають, знову ж таки, переважно негативне забарвлення. Лише конкретизація запитання виявила певні "нейтральні" чи "позитивні" маркери. Самі "теги" – це чітке посилання на новини-скандали, у яких "засвітилися" ті чи інші політики.
У той же час, негативне "тегування" в уявленнях наших експертів не означає втрати політичної перспективи. Дна "токсичності" просто не існує".
Це пояснюється тим, що усі, названі експертами, політики Донбасу є представниками так званої "перехідної еліти". Вони є у першу чергу політками – функціями. А отже навіть наявність у них негативного бекграунду не закриває для них політичної перспективи, бо їх нинішня функція "прогресивна".
Даний феномен ми назвали образ "поганого/хорошого хлопця": "Він звичайно із "старої" команди, має неоднозначне минуле, але сьогодні на Донбасі потрібні саме такі люди" ("сукін син, але наш сукін син").
Більшість експертів пов'язують підтримку "поганих/ хороших хлопців" з потребою влади зламати вплив "Опозиційного Боку" в Донецькій та Луганській областях. А отже, такі фігури, як ті ж Артур ГЕРАСИМОВ, Олег НЕДАВА, Сергій ШАХОВ, Юрій ГАРБУЗ, визначаються як такі, хто здатний протистояти "реваншу ОпоБлока".
Варто вказати, що для експертів, які мають історію співпраці з колишніми "регіоналами", "поганими/хорошими хлопцями'є представники саме "ОпоБлоку", оскільки вони "стримують наступ Києва", а для "ватного експертного середовища" – вони є "меншим злом" у порівнянні з представниками "Київської хунти".
Це ніщо інше як "фактор сили". Твоя перспектива оцінюється крізь призму стереотипного уявлення: "політик з Донбасу" – не публічний, його вплив залежить від "близькості" до центру прийняття рішень в державі.
У той же час, експерти вважають, що вплив та посада взаємоповязані. Проте, насправді,якщо П.Жебрівський в силу особистих контактів в АП та президентом України, може розраховувати на врахування своєї позиції при ухваленні рішень щодо Донецької області, то у голови Луганської обл. ВЦА Ю.Гарбуза ситуація далеко не однозначна.
Цікавою є висока оцінка політичного впливу представника президента у ВР А.ГЕРАСИМОВА. 25 експертів вважають його впливовим, 2 – "ні", 2 – не дуже і 1 не визначився. Серез народних депутатів він має найвищу оцінку і вона не безпідставна.
Так само досить високим рівнем впливу в Луганській області володіє народний депутат від "Опозиційного блоку" С.ДУНАЄВ: 21 експерт вважає, що він істотно впливає на процеси, що відбуваються в області. Всього 2 експерти не бачать його впливу.
Потенціал впливовості має і народний депутат від "Нашого краю" О.НЕДАВА, який зі старту 20 експертами визначений як людина, яка має вплив на вирішеня питать по Донецькій області.
Парадоксально, але всього 18 експертів високо оцінили впливовість народного депутата С.ШАХОВА. 6 експертів не вважають його впливовим (очевидно через неоднозначну репутацію), а 4 не перебільшують його вплив.
Найменш впливовими виявилися народний депутат Д.ЛУБИНЕЦЬ – 2 експертних голоси і 21 не знають. А М.БОРОДІН не отримав жожного голосу опитаних експертів.
Попри взаємозалежністю позицій "вплив" та "політична перспектива" експерти вбачають наявність певної деференціації. Так, в результаті опитування виявлено, що серед керівників Донбасу експерти бачать перспективу за Юрієм ГАРБУЗОМ. 14 експертів вважають, що в нього є політичне майбутнє і можливість для кар'єрного росту.І ще 3 допускають таку імовірність. Лише 10 опитаних вказують, що керівництво області – це максимальний рівень, який Гарбуз здатний досягнути в короткочасній перспективі.
Інша історія прослідковується у Павла ЖЕБРІВСЬКОГО. 13 експертів бачать за ним політичну перспективу, 2 допускають імовірність росту. Попри це, 14 опитаних експертів не бачать за ним політичної перспективи, лише "горизонтальне переміщення" (наприклад в кресло міністра).
Значну політичну перспективу експерти бачать за народними депутатами Артуром ГЕРАСИМОВИМ (БПП), Олегом НЕДАВОЮ ("Наш край"), Сергієм ШАХОВИМ ("Наш край").
У той же час, найменше експерти оцінюють можливість для політичного росту у народного депутата від "Опозиційного Блоку" Сергія ДУНАЄВА. 15 експертів відповіли, що не бачать такої перспективи, і "вище" народного депутата ДУНАЄВУ "не стрибнути".
Також, експерти не вірно оцінюють партійну приналежність політиків Донбасу. Тобто прив'язка партійних брендів до політиків ще не склалася. Є, знову ж таки, стереотипне сприйняття по відношенню до губернаторів.
Відомо, що П.ЖЕБРІВСЬКИЙ не є партфункціонером БПП і не афішує наявність партквитка партії. Більш того, він залишається головою "Української платформи "Собор" (про це знає 1 експерт). Натомість 26 експертів вказало у якості партії Жебрівського – БПП.
Так само виглядає ситуація і з партійністю Ю.ГАРБУЗА. 23 експерти назвали БПП, лише 1 вказав, що Гарбуз безпартійний (це відповідає дійсності), але був у фракції БПП у ВР до свого призначення на посаду голови Луганської обл. ВЦА.
Єдиним у кого все добре з ідентифікацією партійності – це С.ДУНАЄВ. 25 експертів назвали його партією "Опозиційний блок", а 1 уточнив навить групу впливу в ОппоБлоці.
Всі опитані експерти не бачать на сьогодні можливості появи нового політпроекту, який би відображав інтереси українського Донбасу. Хоча, не виключають, що для регіону "своєю" партією, окрім "Опозиційного Блоку", може стати "Наш край". Проте, частина експертів вказала, що, на їхній погляд, в регіоні є запит на "політсилу – агента змін на Донбасі". Така політсила могла б утворитися на базі "нового третього сектору" та як альтернатива "перехідній еліті", до якої віднесли всіх без виключення названих політиків.
