Презентація прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом проекту бюджету – 2019 р залишилася майже непоміченою на тлі інших гучних подій минулого тижня. А даремно, оскільки саме в цьому документі сконцентровані основні параметри перевиборчого року.

Варто вказати, що прем'єр витримав вимогу закону і вчасно вніс проект закону про Держбюджет-2019 в парламент та провів його презентацію в залі Верховної Ради. Гройсман намагається не використовувати технологію Азарова: внести сирий бюджет ввечері 15 вереня (і бажано так щоб на сайті парламенту відображався лише титульний лист), а на наступний день відкликати його «на доопрацювання». Подібними речами не гребував і Арсеній Яценюк. Володимир Борисович вирішив зробити вчасне подання бюджету в пристойному вигляді (не сирий субпродукт) своєю візитною карткою.

Сам Гройсман заявив, що «Уряд абсолютно чесно підійшов до формування бюджету, виходячи з макропрогнозу, який є основою бюджету. І формуємо його, відповідно до доходів і видатків, які мають бути між собою збалансованими». Іншими словами прем'єр говорить, що це має бути бюджет «витрачаємо тільки те, що заробляємо».

Уряд вкотре вказав, що вимушений розраховуватися за гріхи «попєрєдників». При цьому з Кабміну лунають закиди не лише щодо кредитних історій часів режиму Януковича, скільки докори на адресу НБУ та Мінфіну попередніх 4 років. Під час перемовин з місією МВФ Володимир Гройсман непрозоро натякнув, що за підписання меморандуму з МВФ, де тема підняття тарифів на газ ув'язана з наданням чергового траншу, цілком на совісті людей, призначених за квотою Банкової.

Загалом бюджет – 2019 виглядає досить збалансованим і реалістичним. Навіть місцями оптимістично. Зокрема, як вважає експерт з бюджетної політики Данііл Монін, Уряд може поставити собі за «плюс» ймовірне збільшення реальної середньої зарплатні українців до 10 тис грн. Очікується зростання мінімальної зарплатні з 1 січня 2019 року до 4173 гривень, також заплановане зростання пожиткового мінімуму на 9%.

Дефіцит бюджету на рівні 2.2% ВВП. Покриватися він буде за рахунок внутрішних запозичень. Що вже є позитивним для нашої бюджетної системи.

Наступного року Кабмін має здійснити зовнішні виплати на суму 132 млрд грн (4 млрд дол). Ці виплати планується покрити коштами ЄС (500 млн євро) та випуском євробондів під 9%.

Гройсман зазначає, що Уряд не має наміру підігрувати «хотілкам» народних депутатів в частині збільшення субвенцій для окремих регіонів (читай — виборчих округів мажоритарників). «Я застерігаю від „надування“ дефіциту бюджету. Я застерігаю від того, щоб ввести країну в колапс, підвищену інфляцію, знецінення доходів, які можуть бути викликані у тому числі і „надутими“ доходами бюджету і не виправданими видатками», — підкреслив прем'єр.

Депутати вже атакували бюджетний комітет з кіпою зустрічних пропозицій на фінансування «надважливи для держави галузей та регіональних програм».

Тому в мене є певні сумніви, що Гройсману вдасться відбити наступ мажоритарників. Левова частка цих «хотілок» йдуть на базові для Петра Порошенка регіони, де він робить ставку саме на депутатів-мажоритарників та їх мережі мотивації виборців.

З іншого боку сам Гройсман не цурається соціалки. З 1 березня 2019 року буде проведена індексація пенсій. На пенсії закладено + 139 млрд грн у бюджеті і 27 млрд грн – на виплату пенсій військовослужбовцям. Безсумніву, що цей успіх прем'єр запише на свій рахунок.

На Банковій досить обережно відреагували на проект Держбюджету-2019 від Гройсмана. В команді президента хотіли б більш командної гри від прем'єра, а біля кожної «перемоги» Кабміну – позначку «зроблено за підтримки Петра Порошенка», але цього разу Володимир Борисович демонстративно прив'язав успіхи Уряду (які можна продати виборцю) із власною персоною.

Виборчий рік почався.