Українська економіка в часи війни тримається на двох стовпах: героїчності ЗСУ та неймовірній стійкості мільйонів малих підприємців. Понад 1,77 мільйона ФОПів — це не просто цифра в реєстрі. Це мільйони сімей, які, незважаючи на всі виклики, продовжують легально працювати, платити податки, фінансувати армію та годувати країну. Цей клас підприємців став основним амортизатором соціально-економічного удару війни. Запропоноване запровадження для них 20% ПДВ — це не фіскальна реформа, а пряма загроза цій стабільності. Воно ігнорує логіку виживання малого бізнесу і може спровокувати ефект, зворотний очікуваному. Я про це вже писав в колонці для ПолітКому.

Головний парадокс ілюзії про поповнення бюджету полягає в тому, що новація призведе не до зростання, а до катастрофічного скорочення податкових надходжень. Суть проблеми навіть не в ставці податку, а в колосальному адміністративному навантаженні. Для мільйонів мікро-підприємців ПДВ означає не просто додаткові витрати, а перехід на повністю новий рівень складності: ведення подвійного обліку, складнішу звітність, високі ризики помилок, потреба в дорогому бухгалтерському супроводі. Для власника невеликої крамниці, майстра чи фрілансера це часто означає вибір із трьох шляхів: формальне закриття справи, перехід у тіньовий сектор або штучне обмеження власного обороту, щоб лише не перетнути фатальну межу і не потрапити під цей гніт. Це не реформа, а повне заперечення самої ідеї спрощеної системи, яка задумувалася саме для зменшення бар'єрів та витрат.

Наслідки для кожної української родини будуть не менш руйнівними, ніж для самих підприємців. Логіка виживання бізнесу змусить тих, хто залишиться на ринку, закласти новий податок у ціну, що розкрутить маховик інфляції. Проте, окрім подорожчання, економіку чекає системний ризик касових розривів і паралічу ланцюгів постачань. Як свідчить досвід діючих платників ПДВ, система схильна до технічних збоїв та блокування податкових накладних. Масове залучення до неї мільйонів нових, недосвідчених платників без гарантій стабільності роботи податкової, призведе до хвилі конфліктів з контрагентами, зриву платежів і поставок. Втрати від цього зазнають і бізнес, і бюджет, який не отримає запланованих коштів.

Особливо цинічною ця ініціатива виглядає на тлі інших податкових рішень та через пряму загрозу фінансовій стабільності громад. Спрощена система оподаткування сьогоді — це ключовий джерел наповнення місцевих бюджетів, від яких залежить життя кожного міста чи селища. Будь-яке масове закриття ФОПів або скорочення їх оборотів прямо ударить по доходах територіальних громад, послабивши їхню здатність фінансувати освіту, медицину та інфраструктуру в умовах війни. Ще критичніша ситуація в прифронтових та постраждалих регіонах, де бізнес працює на межі можливого — під обстрілами, без світла та з обмеженим попитом. Тут додатковий адміністративний тиск не «виведе бізнес з тіні», а просто добиє останні остівці легальності, спровокувавши соціально-економічне вимирання цілих територій. Для таких регіонів потрібні не нові податки, а особливі умови підтримки.

Найбільш тривожним є сам підхід до таких кардинальних змін. Відсутність публічної та прозорої оцінки наслідків руйнує будь-яку довіру. Суспільство та бізнес мають право бачити моделювання: скільки підприємств може закритися, як зміниться рівень цін, які будуть втрати для місцевих бюджетів, скільки коштуватиме адміністрування нової системи для держави та платників. Стратегія «спочатку введемо, а потім подивимось» є абсолютно неприйнятною для воєнної економіки, де кожна помилка коштує тисячі робочих місць і мільйони гривень втрачених надходжень.

Існує розумна альтернатива — Мораторій на зміну правил оподаткування для ФОПів, який забезпечить стабільність тим, хто тримає економіку на плаву. І в цьому я, як ФОП з 7 літнім стажем, повністю солідаризуюсь з Юлією Тимошенко та її законопроєктом №14295 щодо введення мораторію на підвищення податків для ФОПів і заборону введення нових.

Запровадження ПДВ для ФОПів – це справді вбивство середнього класу та загроза економічній стабільності в Україні. Тому я приєднуюсь до петиції https://pdv-fop.net та закликаю інших ФОПів, колег також це зробити.

Якщо комусь не подобаються окремі прізвища політиків — то це справа смакова. Я давно і послідовно критикую таких діячів як Доротич і очевидно не є виборцев «Батьківщини», але це не заперечує єднання там, де потрібна суспільна синергія. Сьогодні мова йде про виживання коріння економіки. Підтримка малого бізнесу через стабільні правила — це не популізм, а стратегічна інвестиція в стійкість України.