… Верховна Рада… Під головним куполом країни розпочався новий сесійний тиждень… Уважно слухаю пряму мову народних обранців… Спостерігаю за політичною динамікою наживо… Рефлексую… Перше, що з'являється у строкатих думках: «Психологія влади – психологія розуму»… Вони давно стали змістом класичної психологічної науки і практики, яка власне і вибудувала сучасне суспільство… «Психологія влади-психологія розуму» – це майже релігія нашої цивілізації… Сьогодні я спостерігаю за тими, хто називає себе «владою», за тими, кого називають «народними обранцями»… Оцінюючи тих, хто з політикою «на ти», за критеріями розвитку їх критичного мислення, якості та глибини знань, умінь та навичок для вкорінення своєї поведінки, ступенем моральності та духовності, виникає континуум питань, та рефреном звучить лише одне:
«Що роблять ці люди під головним куполом країни?» (вражаюча більшість принаймні)… Можливо, куполи переплутали… Паяци, фіглярі, трюкачі, актори всіх мастей і різних амплуа. Для них гра стала органікою. Та чи варто розраховувати на перманентність політичного спектаклю?!... Акторська майстерність, філігранні трюки… Так, вони якийсь час конвертуються у дивіденди. Та лицедії забувають, а скоріше не знають, що людина за своєю природою політична. Це така ж невід'ємна природна якість, як біологічність, фізіологічность, соціальність. Політичність – це природна реакція психіки людини на владу. Вона має ті ж глибинні природні корені, як, наприклад, реакція організму на гравітаційне поле Землі. Ось чому людина інтуїтивно виявляє проблеми влади через зниження своєї безпеки, комфорту життя, зникнення сенсу життя. Homo Sapiens під натиском екзистенційної тріади «страх – відчай – смерть» неупереджено стає Homo politicus, який активно цікавиться проблемами влади як системи його життєзабезпечення. Сьогодні на мапі свого буття Homo politicus жирним курсивом визначає модернізацію влади як наймасштабнішу та сильнодіючу зміну, яка тільки може виникнути в житті людини. Сьогодні вони, Homo Politicus(и), мають нестерпне бажання все змінити. Бажання змін росте по експоненті, адже воно детерміноване моральною, матеріальною, інтелектуальною кризою.
Homo Politicus на відміну від «політичних артистів» знає про те, що політика – це наука, а не боротьба за владу. Політика, звичайно ж, діяльність, але діяльність науково-практична. Політика – така сама наука, як фізика, математика, біологія. Політика – це боротьба не за владу, а боротьба з невідомими законами влади і технологіями її виготовлення. Політика – це наука про владу. Влада – це нові проекти та нові відкриття. Закоснілі конструкції влади в політиці постійно випробовують зростаючу напругу психолого-політичних центробіжних сил суспільства і приречені на руйнацію. Так само як у техніці старі конструкції не можуть утримувати нові напруги, швидкості тощо. Наука політика, як наука фізика: є завжди, проте фізики Ньютона, Паскаля, Ейнштейна недостатньо для забезпечення виробництва і технологій двадцять першого століття. Обставини, час вимагають нових відкриттів у політиці так само, як у фізиці чи хімії. Нова політична парадигма – не декларація, а екзистенційно-онтологічна необхідність. Політика – це природний і необхідний елемент життєзабезпечення суспільства, без якого організація сучасного життя принципово неможлива…
P.S. …Поки в Україні розгортається нова боротьба за владу, у провідних країнах світу створюються нові сучасні моделі влади. Там, в перманентному пошуку новітніх систем організації та управління суспільством. Ми ж у перманентному пошуку нових облич у політиці. Політичних спеціалістів у галузі теорії, «виробництва» та експлуатації влади. Політиків, які розуміють закони політики, які знають останні досягнення в цій «галузі», які здатні генерувати нові ідеї та розробити нову конструкцію влади, що буде відповідати психолого-політичним інтересам суспільства…
© Vilena V Voronova
#VilenaVVoronova #ВиленаВоронова#Branding_Consulting_VVV #Psihologie#ПолітичнаПсихологія#ПолитБрендинг#ПолитическаяПсихология #Политика#Політика #Policy