Всеукраїнська науково-практична конференція «Новітні археологічні та пам'яткоохоронні дослідження в Україні: виклики воєнного часу»

Днями у Вишгороді відбулась ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Новітні археологічні та пам'яткоохоронні дослідження в Україні: виклики воєнного часу», яка зібрала провідних археологів, фахівців з пам'яткоохоронної діяльності, істориків, краєзнавців та представників туристичної галузі.

Від початку збройної агресії російської федерації проти України 2014 року під загрозою опинились, зокрема, численні археологічні пам'ятки, які страждають від бойових дій, мінування, облаштування укріплень та розграбовуються російськими агресорами. Реагуючи на цей виклик, уже від 2015 року співробітники Інституту археології НАН України налагодили співпрацю з підрозділами Збройних Сил України з метою фіксації фактів руйнування археологічних пам'яток. Після початку широкомасштабного вторгнення рівень загрози українській археологічній спадщині зріс на порядки.

Основна мета конференції — окреслення проблем та викликів для археології та пам'яткоохоронної діяльності України в умовах повномасштабної війни з російським агресором та оптимальне вирішення всіх викликів і загроз, які виникли перед історико-культурною та археологічною спадщиною України.

«Наша культурна та археологічна спадщина, українські історико-культурні пам'ятки, культурні цінності та ідентичність є особливою мішенню для нашого ворога. Під час війни зруйновано безліч архітектурних та релігійних  пам'яток, знищенні безцінні колекції музеїв та старовинні артефакти. Це тільки видима сторона, але ще відбувається руйнація, яка не потрапляє до нашого поля зору. У цьому випадку дослідження, документування й фіксування втрат та визначення збитків нашій археологічній спадщині є нагальною потребою сьогодення» — зазначила кандидат історичних наук, директор КЗ КОР «Вишгородський історико-культурний заповідник» Влада Литовченко — «До прикладу, лише в зоні Каховського водосховища відомі 95 археологічних пам'яток. Включно з Південнобузьким і Березанським лиманами кількість потенційно постраждалих пам'яток сягнула майже двох сотень. А хронологічний діапазон таких пам'яток – від Кам'яної доби до модерного часу».

Напрями роботи конференції: 

- Польові археологічні дослідження під час війни та їхні результати 

- Проблеми збереження пам'яток історії, археології та культури в умовах війни 

- Перспективи пам'яткоохоронної діяльності на звільнених територіях. 

«Загалом на неокупованих, окупованих, деокупованих територіях за ці роки було досліджено 836 археологічних пам'яток у дев'яти областях України та Автономній Республіці Крим. До цього числа входять дослідження 575 пам'яток на території Київської, Чернігівської, Сумської, Луганської, Миколаївської та Одеської областей» — повідомив доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України, директор Інституту археології НАН України Віктор Чабай — «Техногенна катастрофа, спричинена підривом греблі Каховської ГЕС, оголила не лише безліч археологічних пам'яток та окремих знахідок, а й загострила проблему збереження культурної спадщини українців у широкому розумінні цього слова. А Дніпровські плавні були затоплені ще з 1956 року. Під затопленням залишились залишки п'яти Запорізьких Січей. Ці укріплені осередки Війська Запорізького Низового в різні часи влаштовувались у різних частинах заплави Дніпра і мають ключову роль у становленні української козацької держави. Проте спадок більш давніх часів також має важливе загальноєвропейське значення»

Непоправної шкоди завдають археологічним пам'яткам бойові дії та спорудження російськими загарбниками ліній фортифікаційних укріплень, які на десятки кілометрів простяглися українським степом. Не меншою проблемою є облаштовані окупантами величезні за площею мінні поля.

«Київ і Київська область є найбільш дослідженою територією. Зафіксовано пошкодження різного масштабу та походження. Основні, пов'язані із земляними роботами під час спорудження військово-інженерної інфраструктури. Серед пошкоджених — пам'ятка національного значення „Дитинець Білогородки“ та низка пам'яток місцевого значення у Макарові, Вишгороді, Білогородці. Під час дослідження раннього залізного віку біля Ходосівки виявлено середньовічні поховання. Загалом більшість пошкоджених пам'яток датується в межах Середньовіччя» — розповідає кандидат історичних наук, завідувач відділу археології Києва Інституту археології НАН України Всеволод Івакін.

В рамках заходу було підписано Договір про співробітництво між КЗ КОР «Вишгородський історико-культурний заповідник» та Інститутом археології НАН України.

Організатором конференції виступив КЗ КОР «Вишгородський історико-культурний заповідник» у співпраці з Інститутом археології НАН України за підтримки Київської обласної ради, Департаменту культурита туризму Київської обласної державної адміністрації.

Перед аудиторією виступали відомі науковці, у тому числі історики та археологи України, співробітники Інституту археології Національної академії наук України. Також зі своїми доповідями на конференції виступили наукові співробітники КЗ КОР «Вишгородський історико-культурний заповідник». 

     КЗ КОР «Вишгородський історико-культурний  заповідник» висловлює подяку своїм постійним партнерам: ГО «Туристичний кластер Вишгородщини» та мережі готелів «Вишеград» та особисто Крістіні  Коваль  та Миколі Ковалю за допомогу у проведенні конференції та постійній підтримці у реалізації програм і проєктів Вишгородського історико-культурного заповідника.