-Історію варто вивчати, щоб думати! — переконаний Олег Березюк, Інститут глобальної політики і права.

Роздуми про минуле, які окреслять майбутнє...

Для того щоб не робити помилок у майбутньому потрібно знати те, що було у минулому.
У сфері організації державної влади і управління потрібно вивчати та узагальнювати досвід попередніх поколінь і
таким чином можна буде уникнути стратегічних помилок при прийнятті важливих політичних рішень.
Зробимо короткий екскурс в історію.

За часів Київської Русі слов'яни були сильними і войовничими.
Вони часто здійснювали успішні походи на Візантію , що змушувало Константинополь рахуватись з їх військовою силою.

Було і таке,що для вирішення політичних питань Східні імператори віддавали своїх принцес за Київських князів.
Відомо,що Володимир Великий був одружений з Візантійською принцесою.
З часом Київська Русь сама стала імперією, але після смерті Ярослава Мудрого, почався період феодальної роздробленості.
Часті міжусобні війни знекровили державу, що і призвело до її занепаду.
Остаточного удару Русі завдали монголо-татари.
Звільнитись від них наші предки змогли лише у 14 столітті, об'єднавшись з литовцями.
Далі знову почали виникати міжусобиці, що в кінцевому результаті призвело до завоювання українських земель Польщею.
Звільненя відбулося в результаті повстання під проводом Богдана Хмельницького.
Але, тут знову було допущено стратегічну помилку.
Ось як оцінює вчинок Б. Хмельницького творець першої українськоі Конституції Пилип Орлик.
Він пише, що Богдан Хмельницький «визволив з польської неволі Військо Запорожське і закріпачений пригноблений руський народ ,- та й добровільно піддався сам і весь народ козацький віддав під самодержавну руку Московської імперії. Мав-бо надію на те,що вона , як єдиновірна з нами , буде непорушно дотримуватись своїх зобов'язань ,які викладені у договорах і статтях ,скріплених присягою, і повік оберігатиме своїм покровительством Військо Запорожське і вільний руський народ, шануючи суверенність їхніх прав і вольностей».
Сьогодні ми уже знаємо ціну допущеної у свій час Богданом Хмельницьким стратегічної помилки.
Аналогічні помилки допускали і лідери ОУН ,які намагались звільнитись від радянської окупації з допомогою нацистської Німеччини.

На початку 90 років українці знову допустили стратегічну помилку.
Мається на увазі підписання «Будапештського меморандуму». Тут знову підвела сліпа віра в непорушність договорів і силу писаного слова.
Країна , яка мала третій у світі ядерний потенціал добровільно від нього відмовилась.
Наслідки цього «мудрого» рішення сьогодні є загальновідомими.
Які можна зробити висновки з уроків історії?

Перше.

В політиці , особливо в міжнародній, немає вічних друзів і вічних ворогів,а є лише вічні національні інтереси .
Наступне.

Самим надійним союзником украінської держави є Збройні Сили України і наш народ.
Думаю,що подальші коментарі тут уже будуть зайві.