Андрій Садовий є мером Львова з 2006 року і традиційно балотується на пост президента України.

Але чи достатньо цього, щоб люди впевнено казали «так, я знаю Садового!»?

В рамках студентської журналістської практики, ми вирішили ознайомитися з життєвим шляхом пана Андрія, програмою, та задати наші традиційні питання.

Чи відповість Андрій Садовий студентам?

Почнемо з його біографії:

Хто ж такий Андрій Садовий?

Мені 50 років. Я вирішив стати кандидатом на посаду Президента України. Чому? Бо це моя країна, якій я бажаю успіху. Ми з командою зробили успішним Львів і хочемо, щоб таким було кожне місто України. Давайте знайомитися ближче.

Хто мене виховав?

Мама – Ольга – спершу викладала історію у кулінарному коледжі, потім навчала дітей готувати. Батько – Іван – майже все життя працював на Львівському автобусному заводі. Батьки познайомилися у студентський час, в їдальні. А згодом народилися ми з молодшою сестрою Ірою.

Де я навчався?

У школі не був відмінником – твердий середнячок. Але і

не розбишака. Після 8 класу пішов у технікум радіоелектроніки. У нас

вдома є вирізка з газети, де на фото тато будує приміщення цього

технікуму (він після армії працював муляром).

Скільки в мене дипломів?

Три. Після армії закінчив електрофізичний факультет

Львівської політехніки. Потім пішов на другу вищу – здобув фах

економіста. Це те, що було мені близьким, чим я займався і розумів.

Трохи згодом отримав кваліфікацію магістра держуправління.

Моя перша робота – м'ясник

Мама зі студентами щороку їздила на практику на море – вони готували їжу на турбазах. І нас з сестрою завжди брала. Там була моя перша робота – в 14 років, м'ясником в їдальні. Мав тоді зарплату 40-50 карбованців.

Як заробив перші серйозні гроші?

Після армії працював на заводі «Львівприлад», потім у Львівському відділенні Фонду соціальної адаптації молоді. Тоді всі починали торгувати у Польщі, і я також спробував. Найбільше вдалося заробити на електронних вагах. Ми купували їх тут і в кілька разів дорожче продавали за кордоном.

Коли потрапив у політику?

У 28-29 років. Вирішив подивитися, як місто виглядає

зсередини. Підбив ще 10-12 колег, і ми балотувалися в міську раду.

Бачив, що деякі речі можна робити фаховіше та оперативніше.

Щоб краще пізнати міську проблематику, у 2000 році ми заснували громадську організацію «Інститут розвитку міста». Проводили різні форуми, семінари, їздили за кордон спілкуватися з мерами. Тоді визріла думка йти в мери, і я взяв участь у виборах 2002 року. Отримав 3 місце, зрозумів всі свої помилки, і вже в 2006 році, за результатами наступних виборів, здобув підтримку львів'ян і почав працювати міським головою.

Найважчі – останні 4 роки

Коли Порошенко став Президентом – місту почали відверто заважати розвиватися. Порошенко, коли приїхав сюди, зрозумів, що Львів – це виклик для нього. Місто і мешканці надто вільні, непідконтрольні олігархату. І вирішив глушити місто. У Львів не інвестовано жодної гривні з держбюджету. Ми – табу. А «сміттєва блокада», коли Львів хотіли поставити на коліна, стала апогеєм – львів'яни побачили справжнє обличчя Порошенка.

Робити поточне, але дивитися лише вперед!

Одне з перших моїх рішень на посаді мера – розробка

концепції розвитку аеропорту. Я розумів, що без якісного аерпорту місто

не має шансів. Наш аеропорт збудований на велику перспективу – найкращий

в радіусі 400 км. Я всім мерам рекомендую робити речі, які дадуть

розвиток на 10-20 років вперед. Мало хто це розуміє і чує, бо

застрягають у поточних проблемах. А я завжди кажу: «Дивіться вперед!» До

речі, Євро-2012 ми використали для промоції. Це був імпульс для

західних медіа і для туристів з інших країн побачити Львів – красивий,

успішний і чистий.

Чим займаюся після роботи?

Спорт. Кілька разів на тиждень плавання, віднедавна щоранку бігаю. А ще люблю смачно поїсти. Мама готує фантастично і теща (яка живе з нами), і Катерина. До речі, я вегетаріанець. Полюбляю тушковані овочі, обожнюю борщ (без м'яса). З дитинства захоплююся кіно. Фільм, який переглядав найбільше – «Знахар» режисера Єжи Гофмана. Ще мене дуже «вставив» фільм «Темні Часи» – історія про Черчилля. Також люблю слухати музику. Класична музика – Бах, Шопен. Грузинський композитор Гія Канчелі подарував мені свій диск – це геній. Або послухати Скорика – це все генії! Люблю джаз. Наш джазовий фестиваль Leopolis Jazz дав нове розуміння Львова для дуже багатьох людей.

Кохаю дружину і люблю наших п'ятьох синів

Наші стосунки з Катериною як добре вино –

настоювалися. Бог нам дав п'ятьох синів – Івана, Михайла, Тадея, Йосипа

та Антонія. Їх усіх називала Катерина. А як буде у нас донечка – то буде

моя перевага давати їй ім'я. Я на вістрі багатьох процесів, а сім'я

мусить це переживати. Наш будинок кілька разів обстрілювали з

гранатомета. Волею долі, коли стріляли – нас не було вдома. Коли кинули

гранату восени 2015 року – всі були вдома. Я прийшов до хати, ще не

встиг переодягнутися, і тут вибух. Я вийшов на вулицю, а хлопця, який

кидав гранату, уже затримав патруль. У нього в рюкзаку було ще декілька

гранат. Як мені розказувала Катерина (це, до речі, для мене було шоком) –

старший син Іван всіх заспокоїв і взяв ситуацію вдома під контроль. А

Тадей запропонував помолитися за хлопця, який кидав гранату. Коли я

повернувся, то все було вже спокійно.

Як і кожен кандидат у президенти Андрій Садовий презентував виборцям свою програму:

ПРОГРАМА КАНДИДАТА У ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ АНДРІЯ САДОВОГО

Перші кроки Андрія Садового на посаді Президента України, щоб захистити країну від зовнішньої агресії з боку Росії, повернути українцям контроль за їхніми ресурсами, модернізувати країну й забезпечити добробут людям, а також гарантувати справедливість і відповідальність влади та повернути довіру до неї.

Перші кроки щодо зміцнення обороноздатності та захисту країни:

Перші кроки щодо повернення українцям контролю за природними ресурсами і критичною інфраструктурою України – газопостачанням, електропостачанням, теплом та доступом до паливно-мастильних матеріалів:

Перші кроки щодо розвитку аграрного сектору:

Перші кроки щодо розвитку економіки і стимулювання точок економічного зростання:

Перші кроки щодо прозорого бюджетування і справедливої податкової системи:

Перші кроки щодо відновлення справедливого правосуддя і невідворотності покарання за корупцію:

Перші кроки щодо відновлення соціального добробуту:

Ефективно боротись з дитячим алкоголізмом.

Перші кроки щодо посилення спроможності громад:

Перші кроки щодо побудови якісної системи освіти:

Перші кроки щодо відновлення і зміцнення зв'язків з українцями у світі:

Перші кроки щодо зміцнення відповідальності влади:

Закріпити в Конституції:

Ознайомившись з програмою кандидата – хочеться задати йому кілька питаннь, які ми, студенти Університету «Україна» підготували спільно:

  1. Як саме Ви плануєте повернути окуповані території? Скільки часу та сил знадобиться для цього?
  2. Ви бажаєте огородити нас від країни-агресора. Але як Ви намірені налагодити контакт з російськомовними українцями?
  3. Якщо Крим все ж таки повернеться в Україну – на яких умовах?
  4. Ви, як мер та громадянин Львова, чудово розумієте ситуацію з міграцією українців з нашої держави. Щось збираєтесь з цим зробити?
  5. Повертаючись до того, що молодь просто «тікає» з країни не лише через економічну, політичну та трудову проблему, а й через призов до строкової служби. Не думаєте її замінити на повну контрактну армію?
  6. Ви вже мер Львова 13-й рік. Ви відчуваєте підтримку від земляків у вашій президентській кампанії? А за Львовом?
  7. Балотуєтесь у президенти не в перший раз. Хто, на Вашу думку, є достойним Вашим опонентом в цьому році? Хто стане президентом?
  8. Після перемоги яка доля чекає телеканал "24"? Не буде як з «5 каналом» після перемоги Порошенка?
  9. Які книги, фільми, вистави порекомендуєте молоді? Чи часто буваєте в театрах, бібліотеках, музеях?
  10. Чому саме Ви? Чому саме за Вас мають голосувати українці і чим Ви відрізняєтесь від інших кандидатів?

Владислав Бабайцев, студент Університету «Україна»

До кандидата в Президенти Андрія Садового – особисто

Шановний пане Андрію!

В структурах медіа-групи Української пресової корпорації проходять журналістську практику студенти Університету «Україна». Вони отримали завдання написати про кандидатів у Президенти і сформувати кілька питань від молоді. На жаль, піарники більшості кандидатів зневажливо ставляться до студентів і не реагують, що вже свідчить про їх фаховість… Особисто відгукнулися І.Смешко, О.Богомолець… Сподіваємося і Ви…

Матеріал з питаннями опубліковано на десятках наших сайтів і блогів. Сподіваємося отримати Ваші відповіді, які теж опублікуємо.

З повагою,

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», куратор студентської практики