Аналізуючи досвід подолання коронокризи в економіці іншими країнами, помітив цікаву тенденцію. Більшість краін намагалась адаптувати економіку під нові виклики. Європа, Китай, США — пішли шляхом економічного протекціонізму.
Саме тому ВВП цих країн повільно, але впевнено почало зростати, а в країнах скорочується безробіття.
Україна, на жаль, цим шляхом не йде. За майже 30 років незалежності ми так і не розробили власної економічної стратегії. А не зрозумілі діі нинішнього Уряду добивають.
На одному з останніх ефірів,дебатуючи з двічі міністром фінансів Ігорем Уманським, почув від нього дві цікаві цифри:
- безробіття в країні за минулий рік збільшилось на 700.000 (це замість обіцяних нових 500.000 робочих місць)
- відтік міжнародних інвестицій становив майже 1 млрд доларів
На моє уточнння «а як же Велике Крадівництво?» отримав цікаве розяснення.
Нині будівництво найменш ефективне з точки зору доданої вартості та розвитку економіки.
Зокрема це пов'язано з тим, що бітум для доріг ми купуємо в Росії та Білорусії.
От і виходить, що в умовах кризи економіку країни — ніхто серйозно не захищає і не розвиває.
А за таких умов грошей не буде ні на боротьбу з повідом ні на війну з російськими окупантами.
Вихід з кризи — рухатись тим же шляхом яким ідуть європейці, американці та китайці. Потрібно кардинально міняти економічну парадигму країни, вводячи принципи «протекціонізму»
До речі, ВВП Китаю через таку політику виріс за перший квартал 2021 на рекордні 18,3% (!)
тому цей рецепт — працює.
Трошки історії в контесті тез Ігоря Уманського.
Чим Україна нагадує Англію XV століття?
До XV століття Англія була порівняно бідною економічною периферією Європи. Тоді як італійські міста-держави процвітали, Англія задовольнялась другорядною роллю сировинного експортера. Її скарбниця на 80% наповнювалась за рахунок експорту необробленої вовни. І, як будь-яка сировина, ця вовна коштувала значно дешевше за одяг, який з неї робили у Флоренції чи Венеції. Англійці ж не тільки купували в італійців одяг, а й чимало заборгували тамтешнім банкірам.
На початку 1400х років аби поповнити державну скарбницю англійські королі запровадили мито на експорт необробленої вовни. Це злободенне рішення неочікувано стало початком справжнього «економічного дива». Виробляти одяг в Англії стало прибутковою справою. Англійці стали більше заробляти.
Після цього експорт необробленої вовни з Англії заборонили взагалі. На додачу ще й ввели ембарго на імпорт одягу з вовни, звільнили місцевих виробників від податків та запровадили для них усілякі преференції.
Звісно ж ані італійцям, ані голландцям не сподобалась така протекціоністська політика Англії, яку згодом назвали планом Тюдорів. Але саме завдяки їй Англія з експортера сировини і боржника перетворилась на заможну країну-виробника. А такі міста як Венеція та Флоренція, які колись розбагатіли на виробництві одягу з англійської вовни, втратили економічну силу, зберігши натомість чудову архітектуру як згадку про колишню велич.
У 1581 році англійський економіст та парламентар Джон Хейлз підмітив: «Який же недалекий розум треба мати… щоб дозволяти нашій власній сировині бути відправленою на переробку чужинцям, а потім викуповувати назад те, що вийшло у цих чужинців!». Читаєш ці строки в Україні сьогодні і просто не віриться, що пройшло 440 років.
Англія пройшла цим шляхом 600 років тому
От тільки скептично ставлюсь що «шмигалісти» здатні його реалізувати в Україні